Тема. Голодомор
1932 – 1933 рр. – геноцид українського народу.
·
Перегляньте
відеоролик.
·
https :// www . youtube . com / watch ? v =34 GkRj 39 D _ I
·
Таблицю
занесіть в робочий зошит
Голодомор
1932 – 1933 рр. |
|
Причини ·
|
·
Дезорганізація сільгоспвиробництва внаслідок
політики колективізації. ·
Опір українського села політиці суцільної
колективізації. ·
Завищений план хлібозаготівель для України на
1932 р. ·
Діяльність в Україні надзвичайної
хлібозаготівельної комісії В. Молотова. |
Дії влади |
·
1932 р. –
постанова про план хлібозаготівель із врожаю 1932 р., за якою на Україну
припадала найбільша; перехід до примусових хлібозаготівель. ·
Діяльність в Україні надзвичайної
хлібозаготівельної комісії на чолі з В. Молотовим; проведення обшуків ,
запровадження натуральних штрафів , реквізиція насіннєвого, продовольчого й
фуражного фондів колгоспів, блокада сіл-боржиків, занесених на «чорні дошки». ·
Серпень 1932 р. – постанова «Про охорону майна державних підприємств,
колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної власності» («Закон про п’ять колосків». |
Наслідки |
·
Масові жертви (від 5 до 10 млн осіб) ·
Катастрофічне зниження народжуваності. ·
Подолання опору колективізації і як наслідок –
перемога колгоспного ладу на селі; розорення селянства. |
·
·
Домашнє завдання.
·
Опрацювати
с. 138-145 підручника.
· На високий рівень твір-роздум «Наслідки комуністичних експериментів на селі»
1.Ознайомтеся з відео матеріалом.
2.Складіть порівняльну таблицю
Питання |
Румунія |
Болгарія |
Формування
території |
|
|
Конституції |
|
|
Політичні
партії |
|
|
Політичні
діячі, змови, перевороти |
|
|
Реформи |
|
|
Фашистські
організації |
|
|
Територіальні
суперечки |
|
|
Встановлення
фашистської диктатури |
|
|
Румунія та
Болгарія в міжвоєнні роки. Всесвітня історія 10 клас
https://www.youtube.com/watch?v=780TCf_sMeg
Домашнє завдання. Користуючись відеоматеріалом та матеріалами підручника
параграфа 18-19 заповнити таблицю.
1.Міжнародне
становище УСРР. Випишіть у зошит хронологію укладання міжнародних відносин.
С.110-111
2.Утворення СРСР
і наслідки для України. Перегляньте відео
Робота з термінами
та поняттями
Автономізація — форма входження національних утворень
(республік) до складу РСФРР, запропонована Й. Сталіним як спосіб створення
СРСР. Перетворення незалежних національних радянських республік на автономії у
складі радянської Росії.
«Договірна
федерація» —
система відносин між радянськими республіками. 28 грудня 1920 р. між РСФРР та
УСРР було укладено союзний робітничо-селянський договір, згідно з яким дві
республіки вступали у воєнний та господарський союз. Договір лише підтвердив ті
міжреспубліканські відносини, які склалися в умовах воєнного комунізму.
Характерно, що об'єднані наркомати входили до складу РНК РСФРР і мали
уповноважених при РНК УСРР на правах народних комісарів. За УСРР залишилося
право на окремі військові формування. Це означало, що керівництво
найважливішими сферами життя УСРР здійснювалося з Москви. Подібні угоди були
укладені РСФРР і з іншими радянськими республіками. Таким чином, відбулося об'єднання
радянських республік під зверхністю Москви в «договірну федерацію».
СРСР (Союз
Радянських Соціалістичних Республік) — форма об'єднання радянських республік, що постали на
теренах колишньої Російської імперії. Утворений 30 грудня 1922 р. Хоча за
формою він мав стати союзом незалежних держав, по суті виявився унітарною
державою, яка в новій формі відродила Російську імперію.
Союзний договір 1922 р. мав бути міжнародним договором, однак
його ніколи ніхто не затверджував і не підписував. Замість нього в Конституції
1924 р. з’явився розділ «Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних
Республік», а Конституція — це внутрішній, а не міжнародний юридичний документ.
У складі СРСР права радянських республік ще більше звузилися. У віданні центру залишилися найважливіші функції: зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні відносини, армія, флот, засоби зв’язку, транспорт. Республіканський уряд мав право керувати внутрішніми справами (звітуючи при цьому перед центральними органами) у деяких питаннях сільського господарства, галузі освіти, охорони здоров’я тощо. Однак були й позитивні сторони: визнавалася територіальна цілісність України, її власні, хоч і обмежені у своїх правах, органи управління. Україна стала чітко окресленим національним і територіальним утворенням, що відображало її національну самобу
3.Зміни адміністративно-територіального поділу с.112-113
Дата
Зміст реформи
Наслідки
Всесвітня історія
Тема УГОРЩИНА й РУМУНІЯ у міжвоєнний
період
ІНСТРУКТИВНА КАРТКА
Ознайомтеся з матеріалами підручника §17-18 .
Зверніть увагу:
«Залізогвардійці» — члени профашистської організації «Залізна гвардія» Румунії, що
орієнтувалися на нацистську Німеччину. 1938 р. вождів «залізогвардійців» звинуватили
у змові проти короля і вбили.
«Гортизм» — режим М. Горті в Угорщині 1920—1944 рр., де поєднувалися авторитаризм,
диктатура та елементи парламентської демократії. Спирався а систему легальних і
таємних союзів, товариств.
Балканська Антанта — військово-політичний союз Грецької республіки, Королівства Румунія,
Королівства Югославія та Туреччини, створений 1934 р. під впливом Франції для
збереження територіального status quo на Балканах.
Робота з історичною інформацією
Ознайомитеся з інформацією й дайте
відповідь на запитання.
Угорщина
Угорщина як важлива частина
Австро-Угорщини брала активну участь у Першій світовій війні. Але глибока
криза, що охопила країну в останній рік війни, призвела... до піднесення
антивоєнного руху. Провідну роль у цьому русі відігравав угорський граф М.
Карої, який у роки війни створив партію незалежності. За ініціативи Карої було
утворено Національну раду. У ніч проти 31 жовтня 1918 р. в Австро-Угорщині
розпочалася революція. У ній взяли участь широкі народні маси. На хвилі
революційного піднесення Карої за участі соціал-демократів сформував
коаліційний уряд, який заявив про проведення реформ. 13 листопада М. Карої
виступив з програмою уряду з цього питання, а 16 листопада Національна рада
проголосила Угорщину республікою. Поряд із владними структурами після революції
створювали громадсько-політичні органи, які контролювали роботу фабрик,
заводів, конфісковували поміщицькі землі або навіть брали владу до своїх рук.
Ці органи було названо радами. Основним досягненням національної революції 1918
р. було повалення монархії Габсбургів та відокремлення Угорщини від Австрії, що
започаткувало процес створення незалежної держави.
Запитання
·
Що стало поштовхом для угорців для
розгортання боротьби за досягнення незалежності?
·
Яка політична сила очолила угорський
народ в антивоєнному русі?
·
Що було основним досягненням
національної революції 1918 р.?
Зі спогадів лідера угорських
комуністів Бела Куна
за книгою «Після білого терору»
Стабілізація була досягнута через «оздоровлення».
Народне господарство настільки відновилося, що замість передбачуваного дефіциту
в 100 млн крон вийшли бюджетні надлишки у розмірі 60 млн золотих крон...
...За період з 1921 до 1924 року в
Угорщині побудовано не менше 70 нових заводів металообробної промисловості. За
цей же час угорський фінансовий капітал збудував 55 заводів будівельних
матеріалів, 43 заводи цементної, скляної, фарфорової та керамічної
промисловості, заснував понад 40 акціонерних товариств гірничорудної
промисловості.
Значний прогрес спостерігався в
електротехніці, ...її продукція стала предметом експорту на ринки Центральної
та Східної Європи...
Текстильна промисловість...
починає за допомогою швейцарського, американського та голландського капіталів
витісняти чехословацьку та австрійську текстильну промисловість.
Запитання та завдання
·
Визначте суть економічного курсу
Міклоша Горті.
·
Встановіть позитивні наслідки
економічних перетворень.
Зверніть увагу:
До прикметних рис режиму М. Хорті
можна віднести:
·
Репресії щодо учасників революції
1919 р.
·
Хорті став регентом держави, маючи
якнайширші повноваження.
·
Збереження парламенту.
·
Відсутність власної політичної
партії.
·
Певна стабілізація економічного
становища.
·
Проведення аграрної реформи.
·
Зростання впливу фашистських
організацій.
·
Зближення з фашистською
Німеччиною.
·
Підготовка до війни, проголошення «Дьєрської
програми».
·
Загарбання Угорщиною Закарпатської
України, Північної Трансільванії.
·
Приєднання країни до «Антикомінтернівського»
і Троїстого пактів.
Румунія
Із книги М. Єщенка «Королівська
диктатура в Румунії»
23 березня 1939 р. було підписано
румунсько-німецький договір. Він зобов’язував Румунію розробити план
економічного розвитку на найближчі 10 років відповідно до вимог та інтересів
німецького імпорту. Згідно з додатковим протоколом розвиток румунської
індустрії обмежувався лише нафтовою, чорною та лісовою промисловістю.
Передбачалося також: створити змішані румунсько-німецькі акціонерні товариства
в окремих галузях румунської економіки, що становили інтерес для Німеччини
(наприклад, спільне розробляння родовищ хрому в Банаті, марганцю в районі
Дорней-Броштень, бокситів). Було досягнуто домовленості про створення спільних
підприємств з експлуатації нафтопромислів і засобів транспорту, Німеччина
перебирала зобов’язання щодо постачання обладнання, матеріалів і кредитів для
розвитку військової промисловості Румунії, для оснащення румунської армії.
Запитання
Яка роль відводилася Румунії в
економічній співпраці з Німеччиною?
Із книги Федорака В. Ф., Черкач Н. І. «Історія
рідного краю»
Питання про визнання міжнародною
спільнотою приєднання Буковини до Румунії розглядали на Паризькій мирній
конференції. За підтримки Франції було вирішено залишити Буковину за Румунією,
зобов’язавши її підписати положення про національні меншини. Однак румунська
делегація у відповідь на таку умову спочатку залишила перемовини, а потім
керівник делегації Й. К. Бретіану відмовився підписати угоду про національні
меншини під тим приводом, що вони зачіпають суверенітет Румунії.
Запитання
Про що свідчить небажання румунської
делегації підписувати угоду про статус національних меншин?
Зверніть увагу:
До прикметних рис режиму Й. Антонеску можна віднести:
1. установлення
військово-легіонерської диктатури;
2. політика активного зближення з Німеччиною;
3. проголошення генерала Антонеску
«кондукеторулом» (фюрером);
4. скасування прав і свобод
громадян;
5. скасування парламентаризму;
6. мілітаризація економіки;
7. масовий терор щодо населення;
8. вступ у Другу світову війну на
боці Німеччини (квітень 1941 р.).
·
Назвіть терміни, які стосуються лише
Румунії.
Румунія: ________, _______,… (7)
1. Перша світова війна. 2. Анексія
Бессарабії та Буковини. 3. Четверний союз. 4. Мала Антанта. 5. Період «проспериті».
6. Софія. 7. Уряд Фердинанда. 8. Видовданська конституція. 9. БХНС. 10. КСХС.
11. Татарбунарське повстання. 12. Неп. 13. Вересневе повстання. 14. «Картель лівих». 15. Уряд О.
Стамболійського. 16. Трансільванія. 17. План Дауеса. 18. Бухарестський мир. 19.
Нейя-Сюр-Сен. 20. «Похід на Рим».
Домашнє завдання. Опрацювати параграфи 17-18.
:
· 01.02.2022
Холодноярська республіка –
героїчна сторінка боротьби українського народу за державність
«Холодно́ярська
респýбліка (1919–1922) – невизнане державне утворення на території
України (на той час УНР), у Чигиринському районі Черкаської області, в районі
лісового урочища Холодний Яр, зі столицею в селі Мельники» – таку інформацію
можна дізнатися з Вікіпедії.
Холодноярська республіка кинула виклик
радянській імперській політиці ще у роки громадянської війни на початку ХХ ст.
Недалеко від Києва на території сучасної
Черкаської області у Чигиринському районі поблизу села Мельники, в 1918 р. році
православний Мотринський монастир став осередком українського повстанського
руху, очолюваного братами Чучупаками проти загарбників: німецьких окупантів та
російських «білих» і «червоних» «визволителів», які несли українському
населенню біди не менші як німецькі окупанти. Територія її охоплювала
понад 25 навколишніх сіл та мала близько 15-тисячну селянську повстанську
армію, яка чинила опір й боролася за свою державність, захищала український
народ від чужоплемінного іга.
У зв'язку з революцією, жителями села
Мельники, на прохання ігумені, щоб вберегти монастир від пограбування, було
створено загін самооборони Мотринського монастиря під керівництвом Олекси
Чучупака. До складу загону входило 22 особи.
Пізніше, в 1919 році, загін перетворився
на полк, Василя Чучупака було обрано командиром полку, а його брата Петра Чучупака
– начальником штабу.
Полк увесь час поповнювався, його
чисельність досягала 2000 бійців станом на початок 1919 року, цього ж року
літом утворилась Холодноярська республіка, територія якої охоплювала понад 25
навколишніх сіл та мала 15-тисячну селянську повстанську армію, бійці якої
називали себе козаками, а своїх командирів – отаманами.
Після загибелі Василя Чучупаки 12 квітня
1920 р., Холодноярську республіку очолив його заступник Іван Деркач, він
керував збройними силами регіону «Холодний Яр» під час антирадянського
повстання у весняно-осінній період 1920 року.
24 вересня 1920 р. у Медведівці, де 1768
р. почалося повстання відоме як Коліївщина, відбулася нарада холодноярських
отаманів, на якій Головним отаманом усіх повстанських загонів Холодного Яру і
околиць було обрано Костя Блакитного.
Повстанці воювали з чорним бойовим
прапором, на якому срібною ниткою було вишите гасло: «Воля України або смерть»,
а республіка Холодного Яру проіснувала до 1922 року. Сам факт її існування
спростовує міф про позитивне сприйняття населенням встановлення радянської
влади на території України. Останнім із Головних отаманів Холодного Яру,
обраним на загальному представницькому з'їзді всіх отаманів республіки у червні
1921 р., був отаман Герасим Нестеренко-Орел.
Прапор холодноярівських повстанців
майорів на Євромайдані в Києві як свідчення незламності та
свободолюбивості українського народу.
Домашнє завдання. Опрацювати параграф 15, запитання і завдання
Тема. Друга Річ Посполита
Матеріали до уроку
Відновлення незалежності Польщі
…Революції в Росії, Австро-Угорщині, Німеччині створили
сприятливі умови для відновлення незалежності країни. За умов краху
австро-німецької окупації в ніч проти 7 листопада 1918 р. представники лівих
партій — Польської соціалістичної партії (ППС), галицької соціал-демократії та
Партії людової (селянської) — створили в Любліні незалежний від окупантів уряд, що його очолив депутат австрійського
рейхсрату, лідер галицької соціал-демократії Ігнаций Дашинський. Цей уряд проголосив Польщу народною республікою,
обіцяв передати на розгляд Установчих зборів низку демократичних реформ, але
проіснував недовго.
10
листопада до Варшави повернувся, звільнившись із в’язниці в Магдебурзі
(Німеччина), Юзеф Пілсудський, в якому представники польського капіталу і
правих партій вбачали людину, здатну відродити польську державність…
Створена окупантами у Варшаві Регентська рада
11 листопада 1918 р. передала Пілсудському владу з «метою збереження порядку в
країні». На вимогу Пілсудського уряд Дашинського пішов у відставку, натомість
було створено новий на чолі з правим соціалістом Є. Морачевським, що був повністю
підлеглий Пілсудському, проголошеному «начальником» держави…
Запитання до документа 1. Які події сприяли відновленню незалежності Польщі? 2. Які політичні сили створили незалежний від окупантів уряд на території Польщі? 3. Хто очолив цей уряд? 4. Яка доля спіткала новостворений уряд? 5. Які сили підтримували Юзефа Пілсудського?6. Яке звання отримав Юзеф Пілсудський у новоствореній державі?
Режим «санації»
(«оздоровлення»)
У
березні 1921 р. після тривалих дискусій сейм прийняв Конституцію Польської
Республіки, що мала демократичний характер.
Пілсудський, невдоволений тим, що конституція
обмежувала повноваження керівника держави, відмовився балотуватися на посаду
президента. Більшістю голосів президентом було обрано підтриманого лівими партіями
й партіями національних меншин професора Г. Нарутовича. Але через тиждень після
виборів його вбили.
Новим
президентом обрали С. Войцехівського, замолоду пов’язаного з ППС.
Економічне становище Польщі характеризувалося
значним зростанням цін і знеціненням польської валюти. Інфляція призвела до
падіння реальної заробітної платні, розгулу спекуляції. Пілсудський
демонстративно пішов з посади начальника Генерального штабу, але він виношував
плани повернення до влади.
12 травня 1926 р. війська, якими командували
віддані Пілсудському генерали та офіцери (багато хто з них у роки світової
війни служив під його керівництвом у легіонах), розпочали похід на Варшаву. У
вуличних боях вони відрізали столицю від західних воєводств, де уряд мав великі
сили. Проти уряду виступив робітничий клас. 14 травня страйк залізничників
перетворився на загальний.
Комуністи, які вважали тодішній уряд
фашистським, підтримали Пілсудського.
Як Пілсудський, так і уряд не мали бажання
перетворювати конфлікт на громадянську війну, побоюючись, що це може призвести
до виступу народних мас із революційними гаслами. 14 травня президент Войцехівський та уряд Вітоса
склали повноваження.
Польська партія соціалістів закликала
припинити загальний страйк. Керівником нового уряду за вказівкою Пілсудського
було призначено професора К. Бартеля. Сам же Пілсудський абсолютною більшістю
голосів депутатів сейму і сенату був обраний президентом, але демонстративно
відмовився прийняти цей вибір, обійнявши посади військового міністра й
головного інспектора армії.
На
вимогу Пілсудського президентом став професор Львівського політехнічного
інституту Ігнаций Мосцицький.
Успіх перевороту був зумовлений масовою
підтримкою офіцерства, робітників, лівих сил. Вельми невизначене гасло
«санації» («оздоровлення»), проголошене Пілсудським, його минуле соціаліста
давали підстави сподіватися на те, що прихід до влади останнього призведе до
повного оздоровлення політичного й економічного життя. ППС висунула гасло:
«Демократія з Пілсудським. Пілсудський з демократією». Проте Пілсудський,
здобувши перемогу за підтримки лівих сил, не мав наміру боротися за їх
підтримку й надалі.
Прийшовши до влади, він наголосив, що не
належить до жодної партії, яка стоїть над класами і партіями. Він не приховував
своєї зневаги до парламентської демократії та, зберігши парламент, суттєво
обмежив його можливості контролювати діяльність уряду. Фактично він здійснював
контроль за внутрішньою й зовнішньою політикою держави. Недарма його називали
«начальником держави».
Використовуючи карту, заповніть таблицю «Територіальні зміни в Польщі у повоєнні роки».Карти в інтернет доступі. Карти з всесвітньої історії 10клас
Країна |
За яким договором |
Отримані території |
Втрачені території |
|
|
|
|
Опрацювати параграф
15 підручника. Відео
Всесвітня історія.
10 клас. §15. Друга Річ Посполита
https://www.youtube.com/watch?v=wClcY2wCdGU
Приклад виконання інтелектуальної карти https://mind42.com/mindmap/19e409eb-28a9-4b4b-9d5c-e750fdf8af7b?fbclid=IwAR2HkC07vS9Fil2v0aQ9t_2BKbVmpdLvwG_kZ8oBomlYGxFitxtVxWgRVeE
Запитання 1. Коли відбувся гетьманський переворот?
варіанти відповідей
а 29 серпня 1918 року
б 29
березня 1918 року
в 29
квітня 1918 року
г 29 вересня 1918 рокпитання 2. Хронологічні рамки існування гетьманату
варіанти
відповідей
а 29 грудня 1917-14 квітня 1918р
б 29
квітня 1918-14 грудня 1919 р
в 14
квітня 1918-29 грудня 1919р
г 29
квітня 1918-14 грудня 1918р
Запитання 3. Позначте назву держави гетьмана П.Скоропадського
варіанти
відповідей
А. Україна
Б. Українська
республіка
В. Українська
Держава
Г. Республіка Україна
Запитання 4. Головою Кабінету Міністрів гетьманського уряду було обрано:
варіанти
відповідей
А. О.Севрюк
Б. М.Грушевський
В. П.Скоропадський
Г. Ф.Лизогуб
варіанти
відповідей
А. віковою
Б. професійною
В.партійною
Г.національною
А.
Встановлення Української держави
Б. Утворення
Директорії
В. Брест –
Литовський мирний договір між Центральними державами і УНР
Г.
Повернення Центральної Ради до Києва з німецькою адміністрацією
варіанти
відповідей
1.ВГАБ
2. ГАБВ
3.ВБГА
4. БАГВ
Запитання 7. Яка ідея була покладена в основу аграрної реформи, яку намагався провести гетьман?
варіанти відповідей
А.повернення землі колишнім власникам без обмеження розміру приватного землеволодіння
Б. ліквідація
поміщицького землеволодіння і роздача землі селянам
В. створення державного земельного фонду і продаж ділянок малоземельним селянам і козакам
варіанти
відповідей
Запитання 9. Проаналізуйте зображену картосхему. Вона дає змогу визначити територію
варіанти
відповідей
А Української Народної Республіки згідно з Третім Універсалом Української Центральної Ради.
Б Української Держави гетьмана Павла Скоропадського.
В поширення влади Генерального Секретаріату згідно з «Тимчасовою інструкцією...» Тимчасового уряду Росії.
Г.Української Соціалістичної Радянської Республіки.
Запитання 10. У яких твердженнях йдеться про Павла Скоропадського?
1. У жовтні 1917 р. на з'їзді Вільного козацтва був обраний почесним отаманом.
2. Схилявся до зближення з більшовицькою Росією, задля зміцнення незалежності вдавався до заходів з посилення армії та її адміністративних органів.
3. Був
членом УЦР, головою Українського Військового Генерального Комітету, генеральним
секретарем військових справ.
4. Очоливши
державу, скасував закони й розпорядження Генерального секретаріату і
Тимчасового уряду, які стосувалися права власності.
5. У квітні
1918 р. на Всеукраїнському хліборобському конгресі був проголошений гетьманом
України.
6.Від
листопада 1920 р. керував роботою уряду УНР у Польщі. Згодом перебував в
австрії, Угорщині, Швейцарії, а в жовтні 1924 р. оселився в Парижі.
варіанти
відповідей
А.1,3,6
Б.1,4,5
В.2,3,5
Г.2,4,5
варіанти
відповідей
А. під Мотовилівкою
Б. під
Крутами
В.під
Чортковим
Г.під
Перекопом
Запитання 12
Який
документ від 29 квітня 1918 р. засвідчив курс внутрішньої політики уряду гетьмана
П.Скоропадського?
варіанти
відповідей
А. "Маніфест
до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради"
Б. "Статут
вищого управління України"
В."Тимчасовий
Основний Закон про державну самостійність українських земель"
Г."Грамота
до всього українського народу"
Зрозуміло, що керівництво більшовицької Росії було невдоволене
самостійницькою політикою УЦР та рішучою відсіччю спробам установлення
радянської влади в Україні. До початку грудня 1917 р. уряд Леніна отримувався тактики підбурювання до повалення
влади ЦР власними українськими силами. Але спроба повстання у Києві 30
листопада провалилася — повсталих роззброїли і відправили залізницею до Росії.
Через декілька днів
спробу
захопити Київ здійснив 2-й Гвардійський корпус. Але його марш на Київ з Поділля
без бою зупинив під Васильковом 1-й Український корпус генерала П.
Скоропадського.
Конфлікт
ЦР і Раднаркому РСФРР досяг апогею. 4 грудня 1917 р. В. Леніним і Л. Троцьким
був підписаний «Маніфест до українського народу», якій містив ультимативні
вимоги до ЦР.
Робота з таблицею
Положення Маніфесту |
Вимоги до УЦР |
•
Визнання УНР та їїтправа на самовизначення аж до відокремлення від Росії. •
Звинувачення УЦР у проведенні «двозначної буржуазної політики» •
Невизнання УЦР повноважним представником українського народу |
•
Відмовитися від спроб дезорганізувати загальний фронт. •
Припинити роззброєння більшовицьких частин. •
Н е пропускати на Дон та Урал, де розгорнулося антибільшовицьке повстання,
військові частини •
Сприяти радянським військам у боротьбі з «контрреволюційними» повстаннями |
• Поміркуйте, яку мету переслідували
більшовики, публікуючи цей Маніфест.
У цей драматичний момент 4
грудня 1917 р. у Києві розпочав роботу Всеукраїнський з’їзд рад, на якому
більшовики планували здійснити внутрішній переворот і захопити владу, але сил
для цього в них виявилося
замало. Серед 2,5 тис. делегатів вони
становили лише незначний відсоток і тому не могли здобути переваги. За цих
обставин закономірно, що Всеукраїнський з’їзд рад ухвалив резолюцію про
підтримку Центральної Ради та кваліфікував ультиматум РН К як замах проти УНР .
Розуміючи, що події
розвиваються не за їхнім сценарієм, більшовики
залишили Всеукраїнський
з’їзд рад і перебралися до Харкова, який того
часу був осередком більшовизму в Україні.
У день закінчення з’їзду радянська Росія
оголосила війну ЦР.
Таблицю занесіть в зошит
Війна Радянської Росії проти
УНР |
|
Дата |
Подія |
8 грудня 1917 р. |
Захоплення Харкова російськими військами під командуванням В. Антонова-Овсієнка |
11 грудня 1917 р.
|
Початок роботи Харківського з’їзду рад, до
якого прибули делегати-більшовики, що залишили з’їзд у Києві. Об’єднавшись із делегатами від рад Донецько-
Криворізького басейну, вони проголосили себе І Всеукраїнським з’їздом рад |
12 грудня 1917 р.
|
Проголошення з’їздом рад у Харкові
встановлення радянської влади в Україні; створення нової
радянської УНР із власним урядом — Народним Секретаріатом, який звернувся до
Раднаркому Росії з проханням про військову допомогу. Існування двох
українських держав із власними законодавчими та виконавчими органами
дестабілізували й розкололи українське суспільство; Радянська Росія отримала
привід для подальшого захоплення українських територій |
Грудень 1917 р. — сі- чень 1918 р.
|
Наступ більшовиків на Україну у трьох
напрямках: 1) Гомель–Чернігів–Бахмач–Київ під
командуванням Р. Берзіна; 2) Брянськ–Глухів–Конотоп–Бахмач–Київ під
командуванням А. Знаменського; 3)
Бєлгород–Харків–Лозова–Катеринослав–Полтава– Київ під командуванням П.
Єгорова. Загальне керівництво всіма цими силами мав
здійснювати А. Антонов-Овсієнко. Захопили: Катеринослав (26 грудня),
Олександрівськ (10 січня), Миколаїв (14 січня), Одесу (17
січня), Херсон (18 січня) |
1. Чому війна з більшовицькою Росією виявилася неминучою?
2. Поміркуйте, чому ЦР не змогла мобілізувати
український народ для відсічі більшовицькій агресії.
IV Універсал Української Центральної Ради
6 січня 1918 р. з наступу на
Лозову та Бахмач почався наступ на Київ. Справжньою трагедією обернулося
захоплення Полтави, де за особистим наказом М. Муравйова було знищено близько
10 тисяч жителів. На Південно-Східному напрямку українським військам не вдалося
стримати наступ військ Берзіна та Знаменського, і 10 січня 1918 р. вони
об’єдналися під Бахмачем.
Напередодні
вирішальних боїв за Київ 9 січня 1918 р. ЦР ухвалила свій IV Універсал, яким
Українська Народна Республіка проголошувалася цілком незалежною державою.
Робота з документом
Із ІV Універсалу ЦР
«Народе України, твоєю силою, волею, словом стала на землі українській вільна Народна Республіка, справдилась колишня давня мрія батьків твоїх — борців за вольности і права трудящих.
Але в тяжку годину відродилась воля України.
…Петроградське правительство народних комісарів, щоб привернути під свою владу
вільну Українську Республіку, оповістило війну Україні і насилає на наші землі
свої війська красногвардейців-більшовиків, які грабують хліб у наших селян і
без всякої плати вивозять його в Р осію, не жаліючи навіть зерна, наготовленого
на засів, вбивають неповинних людей і сіють скрізь безладдя, злодіяцтво,
безчинство.
Ми, Українська Центральна Рада, вжили всіх
заходів, щоб не допустити цієї братовбивчої війни двох сусідніх народів, але
петроградське правительство не пішло нам назустріч і веде далі криваву боротьбу
з нашим народом і Республікою. Ми, Українська Центральна рада… ніяких війн
піддержувати не будемо, бо український народ хоче миру, і мир демократичний
повинен бути якнайшвидше.
Але для того, щоб ні руське правительство, ні
яке інше не ставали Україні на перешкоді встановити той бажаний мир, для того
щоб вести свій край до ладу, до творчої роботи, до скріплення революції та волі
нашої, ми, Українська Центральна рада, оповіщаємо всіх громадян України: однині
Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною,
вільною, суверенною державою українського народу».
«Зо всіма сусідніми державами, як то Росія, Польша,
Австрія, Руминія, Туреччина та інші, ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні
одна з них не може втручатися в життя самостійної Української Республіки.
Власть у ній буде належати тільки народові
України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі збори, будемо
правити ми, Українська Центральна рада, представництво робочого народу, селян, робітників і
солдатів, та наш виконавчий орган, який однині матиме назву Ради Народних
Міністрів.
Народна Українська Держава повинна бути
вичищена від насланих з Петрограда найманих насильників, які топчуть права
Української Республіки. …Незмірно тяжка війна, розпочата буржуазними
правительствами, тяжко змучила наш народ, знищила наш край, розбила
господарство. Тепер тому мусить бути кінець.
З тим, як армія буде демобілізуватись,
приписуємо відпускати вояків, після підтвердження мирних переговорів —
розпустити армію зовсім, а потім замість постійної армії завести народню
міліцію, щоб військо наше служило охороні робочого народу, а не бажанням
панівних верств. А тим часом, аби встановити на місцях таку власть, до якої б
мали довір’я й яка спиралась на всі революційно-демократичні верстви народу,
правительство повинно закликати
до співробітництва з місцевими
самоврядуваннями ради селянських, робітничих і солдатських депутатів, вибраних
з місцевої людності.
У справі земельній комісія, вибрана на
останній сесії нашій, вже виробила закон про передачу землі трудовому народові
без викупу, прийнявши за основу скасування власності й соціалізацію землі… Ліси
ж, води і всі багатства підземні, яко добро українського трудящого народу,
переходить в порядкування уряду Народної Української Республіки. …Приписуємо
Раді Народних Міністрів негайно приступити до переведення всіх заводів і фабрик
на мирний стан, на вироблення продуктів, потрібних насамперед трудя-
щим масам».
***
«Та сама війна наплодила сотні тисяч
безробітних, а також інвалідів. У самостійній Народній Республіці України не
повинен терпіти ні один трудящий чоловік. Правительство Республіки має підняти
промисловість держави, має розпочати творчу роботу у всіх галузях, де всі
безробітні могли б знайти працю…
Однині Народна Українська Республіка бере в
свої руки найважніші галузі торгівлі і всі доходи з неї повертатиме на користь
народу. Торг товарами, які будуть привозитись з-за кордону і вивозитись за
кордон, буде вести сама держава наша, щоб не було такої дорожнечі, яку терплять
найбідніші класи через спекулянтів.
Правительству Республіки на виконання сього
приписуємо розробити і представити на затвердження закони про це, а також про
монополію заліза, угля, шкіри, тютюну та інших продуктів і товарів…
Так само приписуємо встановити
державно-народний контроль над всіми банками, які кредитами (позиками)
нетрудовим масам допомагали визискувати класи трудові.
проти самостійної Української Народної
Республіки — до повороту старого ладу, того карати, як за державну зраду. Всі ж
демократичні свободи, проголошені 3-м Універсалом, Українська Центральна рада
підтверджує і зокрема проголошує: в самостійній Народній Українській Республіці
всі нації користуватимуться правом національно-персональної автономії,
признаним за ними законом 9 січня. Все, що вичислено в сім Універсалі, не
встигнемо
зробити ми, Центральна Рада, в найближчих
тижнях, певне, довершать, справлять і до останнього порядку приведуть
Українські Установчі збори.
Ми наказуємо всім громадянам нашим проводити вибори до них якнайскоріше… щоб за кілька тижнів зібрались всі наші Установчі збори — найвищий господар і впорядник землі нашої і закріпили свободу, лад і добробут Конституції нашої незалежної Української Народної Республіки на добро всього трудящого народу…
Узагальнюючу таблицю в зошит
•
Проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою. •
Бажання жити з усіма сусідніми державами в «згоді та приязні», без взаємного
втручання у внутрішні справи. •
Влада в УНР належить народу (до Установчих зборів її вищим органом залишалася
УЦР та уряд — Рада народних міністрів). •
Початок самостійних мирних переговорів. •
Заклик до відчайдушної боротьби з більшовиками. •
Проголошення програми соціально-економічних перетворень: розпуск
постійної армії та створення народної міліції; обрання народних рад — органів
місцевого самоврядування; підтвердження передачі землі трудовому народу без
викупу на основі скасування приватної власності на землю (ліси, води, надра є
також надбанням усього народу); переведення промисловості на виробництво
товарів народного вжитку; боротьба з безробіттям; допомога інвалідам війни;
державний контроль над банками; установлення державної мо- нополії
на зовнішню торгівлю; підтвердження демократичних свобод, проголошених III
Універсалом |
1. Яким було ставлення до більшовиків з боку
ЦР? Чи змінилося воно, порівняно з жовтнем–листопадом 1917 р.? Чому?
3. У чому полягало історичне значення ІV
Універсалу?
Захоплення Києва більшовиками
Це було історичне рішення ЦР,
що символізувало остаточний розрив з імперським центром. Однак воно не
врятувало УНР . Сили були надто нерівні. Більшовицькі війська під Києвом мали
20-кратну перевагу в живій силі й 40-кратну — в озброєнні.
Спільний наступ під загальним командуванням М.
Муравйова розпочався у напрямку Ніжина. Водночас у Києві на заводі «Арсенал»
розпочалось повстання більшовиків. Воно було придушене військами ЦР, але для цього
довелось зняти війська з фронту, що відкрило дорогу більшовикам на Київ.
Обороною напрямку вздовж залізничного перегону
Бахмач–Ніжин керував полковник А. Гончаренко. У його розпорядженні були курінь
Юнацької військової школи отамана Капкана (600 бійців, 20 старшин, 18
кулеметів), «червоні» й «чорні» гайдамаки під командуванням С. Петлюри та 1-а
сотня галицьких Січових стрільців Р. Сушка — усього до 3 тисяч бійців.
Зранку
29 січня 1918 р. до станції Крути прибула наспіх сформована сотня отамана
Омельченка з 130 нашвидку навченими студентами університету Св. Володимира та
Академії Св. Кирила та Мефодія.
Бій під Крутами.с. 44-45 сласти план( письмово)
• Як ви вважаєте, бій під Крутами — це героїзм
чи трагедія? Свою відповідь аргументуйте.
1. Опрацювати параграф 8 підручника.
2.Порівняйте чотири Універсали Центральної Ради та зробіть відповідні висновки. Який з Універсалів мав найбільше значення для процессу державотворення в Україні?
І етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії
10 клас
І. Тести (Максимум 10 балів)
1. Давньоєгипетське Пер-О грецькою звучало як фараон, що означає цей титул у перекладі:
А «Великий
дім»; Б «Володар володарів»; В «Сонцесяйний»; Г «Підкорювач ріки».
2. Хто з єгипетських
фараонів уклав перший в історії людства мирний міжнародний договір, відомості
про який дійшли до нашого часу:
А Тутмос
ІІІ; Б Тутанхамон; В Яхмос І; Г
Рамзес ІІ.
3. Хто з цих князів був
страчений в Орді за відмову брати участь в язичницькій церемонії і у подальшому зарахований православною церквою
до лику святих:
А Данило
Галицький; Б Олександр Невський; В Михайло Чернігівський; Г Ярослав Суздальський.
4. У якому стилі споруджені
Троїцька церква Густинського монастиря, та Спасо-Преображенська церква у
Великих Сорочинцях: А класицизм; Б ампір; В
бароко; Г готика.
5. Хто автор малюнка
«Смерть Богдана Хмельницького», виконаного у 1832-1837 роках:
А Т. Шевченко;
Б К. Трутовський; В К. Брюллов; Г
І. Сошенко.
6. Хто був ініціатором
першого з’їзду діячів української культури, науки та освіті, що відбувся у
Львові в жовтні 1848 року:
А Я.
Головацький; Б Л. Кобилиця; В М. Лучкай; Г
М. Устиянович.
7. За життя Т. Шевченка
цінували як майстра гравюри. Відомо, що його перша гравюра була ілюстрацією до
твору В. Шекспіра. Якого саме:
А «Гамлет»;
Б «Король Лір»; В «Отелло»; Г
«Макбет».
8. Емблемою
республіканської партії США є – слон. А хто зображений на емблемі демократів:
А тигр; Б лев; В
віслюк; Г кінь.
9. Вільгельм фон
Габзбург-Лотрінген – австрійський архикнязь, поет, полковник армії УНР. Під
яким псевдонімом він відомий як полковник УСС:
А Олесь
Тихий; Б Тарас Чупринка; В Віктор Грім; Г Василь Вишиваний.
10. «Це не мир. Це перемир’я на
двадцять років». Хто так охарактеризував Версальський договір: А Ф. Фош; Б
Е. Людендорф; В В. Вільсон; Г Д. Ллойд Джордж.
2. Завдання
Розгляньте картосхему.
А) Укажіть
назву заштрихованого українського регіону, до складу якої держави він входив
напередодні Першої світової війни?
Б) Якою
була історична назва цього регіону?
В) Назвіть
його адміністративний центр.
Г) Які історичні події (мінімум 2) відбулись на території регіону у ХІХ ст.? (Максимум 1+1+1+1+2х2=8
3.«Довге ХІХ століття»:Відень і Санкт-Петербург в історії українського національного відродження. 10 балів
*Визначення поняття «Довге ХІХ століття» та хронологічні рамки.
1 б.
*Українські землі у складі Австрійської та Російської імперій.
1 б.
*Вплив європейських процесів модернізації на українські землі
індустріальне суспільство;
промисловий переворот;
Формування нових соціальних верств.
3 б.
Національне піднесення, національне відродження, пробудження національної свідомості. 2 б.
Етапи національного відродження:
І - етнографічний, романтичний (кінець 18 –середина 19 ст.)
ІІ - академічний, українофільський (60-ті рр. до 90-х рр. 19ст.)
ІІІ - політичний (початок 90-х рр. до 1917 року).
3 б.
4. Український вимір Першої світової: Українські січові стрільці та Чорноморський флот на фронтах війни. 8 балів
1. Ставлення до війни в Наддніпрянській Україні 1 б.
2.Ставлення до війни в Західній Україні 1 б.
3. Легіон Українських січових стрільців 6 б.
а) мета, патріотизм легіону українських січових стрільців;
б) початок бойового шляху - 25 вересня 1914 р. Ужоцький перевал;
в) квітень 1915 року – бої за гору Маківку – справжнє бойове хрещення;
г) вступ січових стрільців в м. Галич;
д) виснажливі бої УСС на горі Лисоня;
е) громадська та національно-культурна робота .
5. Участь Чорноморського флоту у бойових діях. 2 б.
6. Доведіть або спростуйте думку професора Йоркського університету в Торонто О. Субтельного: «За той рік, протягом якого Центральна Рада виступала основним політичним чинником на Україні, вона досягла значних успіхів, але й зазнала страшних невдач». Висловіть власне бачення цієї проблеми.
10 б.
1. Утворення УЦР та початок Української революції 1 б.
2.Прогошення Універсалів УЦР; 3б.
- ухвалення Конституції УНР
- укладення Берестейського миру, визнання на міжнародній арені УНР.
3. Прорахунки УЦР: 3 б.
- неспроможність організувати регулярні військові частини;
- не вирішення соціально-економічних питань;
4.Аргументація власного бачення проблеми 3 б.
7. Російська окупаційна адміністрація в Галичині та Буковині у роки Першої світової війни
8 балів
1. Охарактеризувати Галицьку битву та її наслідки - 2 б.
2. Організація російської військової адміністрації в Східній Галичині і Північній Буковині. Назвати хвилі окупації та керівників окупаційної влади. - 2 б.
3.Охарактеризувати основні напрямки політики російської влади (русифікація, придушення українського національного руху, депортація населення, зокрема греко- католицьких священників). – 2 б.
4. Висловлення власної думки щодо трагічних подій в історії України в роки І Світової війни. – 2 б.
До неповнолітніх віком 16-18 років, які вчинили адміністративні проступки, можуть бути застосовані такі заходи впливу, що мають виховний характер, а саме:
13.04.-17.04.2020 Друзі!

Правознавство
Тема. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
Інструкція до роботи
1.Знайдіть інформацію зі ЗМІ про рівень злочинності серед неповнолітніх (відео). Перелічте причини цього явища.
2. Порівняйте юридичну та кримінальну відповідальність( визначити спільні та відмінні ознаки)
3.Опрацюйте ст.67-68 Кримінального кодексу України (інтернет посилання на с.166)
. Проаналізуйте ситуацію.
Коровин, знаходячись у стані сп’яніння, зустрів п’ятирічного Толю Лесова, що кілька днів назад скривдив його сина, і став бити хлопчика армійським ременем. При цьому один удар він наніс пряжкою по голові, що привело до перелому тім’яної кісти черепа і струсу головного мозку III-го ступеня. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи ці ушкодження відносяться до числа тяжких, небезпечних для життя в момент заподіяння. У результаті отриманих ушкоджень Лісів більше місяця лежав у лікарні, у нього виникли дефекти мови, судороги ніг.
Визначте обставини, які пом’якшують та обтяжують відповідальність особи, відповідно до умов задачі. Обґрунтуйте відповідь.
4.За допомогою ілюстрацій та підручника визначіть вік та основні види покарань неповнолітніх (запис у зошит)
https://www.slideshare.net/digital_punk/ss-35734755
Домашнє завдання. С.163-167 опрацювати матеріал.
Історія України
Тема. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст.
Інструкція до роботи
План
1Розвиток промисловості.
*Випишіть особливості .
2. Промисловці- меценати.
(відеоматеріали, які можна використовувати для підготовки:
Історична правда: Секрети найбагатших українських меценатів. Цукрові магнати Терещенки : https://www.youtube.com/watch?v=GJgeGyxBV1E
Михайло Терещенко. Історичний фильм: https://www.youtube.com/watch?v=GX8puAKnqWc
Документальний фільм «Родина Терещенків»: https://www.youtube.com/watch?v=vAkquAEb3D0
Історична правда: Секрети найбагатших українських меценатів (Семеренко, Чикаленко). Меценати культури:
https://ru-clip.net/video/sYc6AMHVGWc/ )
3. Розвиток сільського господарства та кооперативний рух.
(відеоматеріал, який можна використовувати для підготовки:
Микола Васильович Левитський – артільний батько: https://www.youtube.com/watch?v=zNPHXKueuZE )
4. Ознайомтесь з результатами та наслідками соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст.
РЕЗУЛЬТАТИ
Розвиток промисловості.
Спеціалізація виробництва призвела до формування в підросійській Україні великих промислових центрів: Донецького вугільно-металургійного, Криворізького залізнорудного, Нікопольського марганцевого басейнів та Південно-західного цукробурякового району.
Відбувається процес концентрація виробництва, в якому Україна на початку ХХ ст. вийшла на одне з перших місць в світі.
Розпочався процес монополізації промисловості (переважно у вигляді синдикатів) і банківської сфери.
Нерівномірність економічного життя: період піднесення змінювався періодом кризи – економічна криза 1900-1903 рр.
Розгортання страйкового руху з економічними вимогами та поступова його політизація.
Промисловці- меценати.
Економічний розвиток призвів до появи нової української еліти з кола підприємців, які опікуються культурою, освітою, медициною тощо.
Серед таких підприємців-благодійників слід відмітити родини Терещенків, Семиренків, поміщик-землевласник Є.Чикаленко.
Розвиток сільського господарства та кооперативний рух.
Розвиток капіталістичних відносин сприяв спеціалізації сільськогосподарського виробництва.
На початку ХХ ст. відбувається скорочення землеволодіння поміщиків, землі яких поступово переходять у власність буржуазії.
Зростання соціального розшарування на селі, процес обезземелення селянства, який призвів до аграрного перенаселення та появи великої кількості безробітних.
Відбувається масова трудова еміграція з Наддніпрянщини до Середньої Азії, Сибіру та Далекого Сходу.
Набуває розповсюдження кооперативний рух як форма пристосування селян до ринкових відносин.
Микола Левитський- «артільний батько», ідеї якого покладено в основу створення хліборобських артілей.
Домашнє завдання. Опрацювати матеріали параграфа 23 (усно відповідаємо на запитання)
Всесвітня історія
Тема. ЯПОНІЯ
Інструкція до роботи
План
1.Крах політики самоізоляції.
Прочитайте матеріал на с.188-189
Питання
*Чому політика самоізоляції зазнала краху.
*Яку роль відіграли США.
2.Реформи 70-80-х рр.ХІХст.
Завдання
*Перегляньте відеоролик Тараса Загороднього "Період Мейдзі" https://www.youtube.com/watch?v=9KW-ekQFAEU або на youtube.
*Складіть таблицю реформ.
Питання
*Яким було значення реформ Мейдзі.
3. Зовнішня політика Японії
* Складіть таблицю за алгоритмом (дата, причини,мета, учасники,хід, результат, наслідки)
Домашнє завдання.Опрацюйте матеріал параграфа 23.
Якщо виникатимуть питання звертайтесь за консультацією!!!
[ 16 апреля 2020 г. 8:47 ] Ирина: Вітаю! Пройдіть тестовий ряд за посиланням https://naurok.com.ua/test/istoriya-ukra-ni/klas-9
21.04-24.04.2020 Вітаю! Завдання на цей тиждень!!!
Історія України
Тема. Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні
Інструкція до роботи
1. Особливості суспільно-політичного життя Наддніпрянської України а поч. ХХст.
* Скласти схему( до кожного напрямку виберіть особливості)
2.Формування соціалістичної течії в українському напрямку.
* Дані заносимо до таблиці с.216
3.Формуванняліберально-демократичної течії.
* Дані заносимо до таблиці с.216
4.Формування націоналістичної течії
* Дані заносимо до таблиці с.216
Домашнє завдання. Опрацювати параграф 24. Запитання і завдання.
Всесвітня історія
Тема. Китай.
Інструкція до роботи
1. Пробудження Азії.
* Скласти план за прослуханим матерыалом https://www.youtube.com/watch?v=g_1LKKOCJPA
2.Колоніальна експансія в Китаї.с. 197-199.
* Продовжи складати логічний ланцюжок. Династія Цин(чистий)- 1644-1911р.-політика ізоляції- , -, -,-.
*Опрацюй за алгоритмом " Опіумні війни"(причини, хід, наслідки)
*Скласти таблицю"Тайпінське повстання"(питання-1колон. характеристика-2колонка, за алгоритмом).
3. Проникнення в Китай західних держав.
* Хронологія подій(країна, дата захоплення, територія)
4. Повстання іхетуанів.с.199-200.
* Робота з текстом за алгоритмом" повстання"
5.Сіньхайська революція.с.201-203
*Опрацювати "три народні принципа".
*Виписати реформи імператриці Ци Сі.
* Юань Шикай та Сунь Ятсен роль і значення їх діяльності під час сіньхайської революції- тези.
Домашнє завдання. Робота з текстом параграфа 24.
Правознавство.
Тема. Узагальнення.
Інструкція до роботи.
*Виконати тестові завдання за посиланням нижче с.113-121. Щоб виконати завдання неохідно опрацювати статі Кримінального кодексу України.
Результаты поиска
Все результаты
27.04-30.04.2020р.
*. Перегляньте за посиланням матеріал. Визначіть причини, мету, учасників,події. результати
революції. с. 206-207підр.(таб.)
Історія України
Опрацювати параграф 25 підручника.
Правознавство
Юрист на недержавній службі
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Уроки Пітона Каа 9 клас
Історія України
*Ознайомтеся з програмними положеннями українських політичних партій (робота з Додатком 1, 2, 3)
*Проаналізуйте їх.
*Додаток 4 підберіть фото
*Записати у зошит терміни (Додаток5)
*Скласти таблицю(назва, мета,засоби боротьби,учасники)с.235
Додаток 1
З програми «Самостійна Україна» Революційної української партії 1900 р.
Над нами висить чорний стяг, а на йому написано: «Смерть політична, смерть національна, смерть культурна для української нації?» Се не є самі слова: зміст їм відповідає. Коли ж в Української держави відібрано право бути державою, то поодинокі члени колишньої республіки позбулися усіх елементарних прав людини. Колишній український республіканець має менш прав, ніж нинішній найостатніший московський наймит. Правительство чужинців розпоряджається на території колишньої Української республіки наче в завойованій свіжо країні! Висмоктує остатні сили, висмикує ліпших борців, здирає осатаній гріш бідного народу. Урядовці з чужинців обсіли Україну і зневажають той люд, на кошт якого годуються. Непокірливі тубольці погорджуються невимовне, а небезпечні з них засилаються на Сибір. Законами Росийської імперії зневажається право свободи совісти, погорджується право свободи особистої, ганьбиться навіть недоторканність тіла...
...Просвіта занедбана, культура знівечена й темрява панує скрізь по Україні! Через 247 років по Переяславській конституції «вільний і рівний» Українець відіграє ще гіршу ролю ніж колишній їлот, бо в їлота не вимагали принаймні інтелектуальної «данини», бо від їлота не вимагали любови й прихильності до своїх гнобителів, бо їлот розумів свій гніт. Українець же тільки відчуває його. Така то є логіка подій і такі її наслідки. І от посеред таких лихих обставин ми зійшлися докупи, ми згромадилися ув одну сім'ю, перейняті великим болем та жалем до тих страждань, що вщерть наповнили народну душу, і — хай навпаки логіці подій — ми виписали на свому прапорі: «ОДНА, ЄДИНА НЕРОЗДІЛЬНА, ВІЛЬНА, САМОСТІЙНА УКРАЇНА ВІД ГІР КАРПАТСЬКИХ АЖ ПО КАВКАЗЬКІ».
Додаток 2
Із програми Української народної партії (1902р.)
Українська народна партія визначає соціалістичний ідеал яко єдиний, котрий може остаточно задовольнити український та інші народи, знищити визиск, безправ’є, знищити сучасний устрій, збудований на насиллі, примусі, нерівності і панованні.
Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробу, фабрики і заводи, на землі, оселеній українським народом, мусять належати Українцям-робітникам, а земля (рілля) — Українцям-хліборобам...
Свідомому робітнику-Українцю зовсім не секрет той факт, що робітники і селяне-поляки хочуть захопити політичну власть на своїй землі, Москалі на своїй, Литовці на своїй... Український пролетаріат мусить захватити політичну власть на Україні, аби забезпечити собі щасну будучину...
Націоналізація землі на Україні для запровадження соціалістичного строя і соціалістичного оброблення землі — це наш ідеал...
До загалу українського народа:
Незайманість особи і мешкання.
Рівноправність жінок.
Відповідальність урядовців перед громадянами.
Свобода українського друку, слова і просвіти, свобода національності, релігії, совісті, переконань. Свобода зборів, товариств, спілок, організацій.
Вибори до парламенту, до управ; взагалі до усіх виборних інституцій...
Вільна українська школа низша середня і визша в рідній мові. Українська мова в суді і адміністрації.
Самостійна Республіка Україна будучини мусить бути спілкою вільних і самоправних українських земель... такі — Слобожанщина, Правобережна Україна, Запоріжє, Кубань, Чорноморіє, Поліссє, Галичина і т. д.
Додаток 3
Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП, 1905 р.) на чолі з В.Винниченком та С.Петлюрою прагнула поєднати марксизм із націоналізмом. Орієнтувалася на селян і робітників, вимагала автономії для України.
У 1904 р. були утворені дві ліберальні партії- Українська радикальна партія (УРП, Б.Грінченко, С.Єфремов) та Українська демократична партія (УДП, А.Лотоцький, Є.Чикаленко). Основні їх Вимоги – конституційна монархія, земельні реформи, автономія України в складі Росії.
Додаток 4
ЛІДЕРИ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ПОЧАТКУ ХХ СТ.
В.Винниченко Б.Грінченко М.Міхновський
С.Петлюра Є.Чикаленко М.Грушевський
Додаток 5
Загальноросійські партії:
- Російська соціал-демократична партія (РСДРП) - виникла в 1898 р., у 1903р. розкололась на більшовиків і меншовиків. Стояла на позиціях, визнання керівної ролі пролетаріату в революції та диктатури пролетаріату. Партія діяла серед російських і зрусифікованих українських робітників;
-Партія соціалістів-революціонерів (есери) - утворилася на рубежі 1899-1900 рр. на основі поєднання народницьких ідей з марксизмом. Соціальну опору партії складало селянство;
-Конституційно-демократична партія (кадети) - утворилася в 1905 р., виступала за конституційну монархію з двопалатним парламентом, за свободу культурного розвитку для всіх національностей;
-«Союз 17 жовтня» (октябристи) - утворилася в жовтні 1905р., виступала за збереження царської влади, єдину і неподільну Росію;
-«Союз руського народу» - чорносотенна організація, виникла в 1905р., стояла на позиціях націонал-шовінізму, проголошувала боротьбу з євреями і іншими національними меншинами.
Загальноросійські партії не прагнули до вирішення національного питання, крім кадетів, які вимагали культурної автономії для національних окраїн імперії.
Домашнє завдання.Опрацювати параграф 26.
Правознавство.
1. Завдання, основні напрямки діяльності дільничих офіцерів поліції (виписати з матеріалу)
2. Завдання патрульної служби права та обов’язки( виписати з матеріалу) .
Основні поняття: національна поліція, патрільні, дільничні офіцери поліції.
І.
Націона́льна полі́ція Украї́ни — центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки. Діяльність Національної поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ згідно із законом.
Поліція призначена для захисту життя, здоров'я, прав і свобод громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства; для протидії злочинності, охорони громадського порядку, власності та для забезпечення громадської безпеки. В межах своєї компетенції керівництво діяльністю поліції здійснюють Президент України безпосередньо або через Міністра внутрішніх справ, керівники територіальних органів Міністерства внутрішніх справ і керівники підрозділів поліції.
Дільничні офіцери поліції (далі - ДОП) здійснюють свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України "Про Національну поліцію", "Про попередження насильства в сім'ї", "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк", "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", інших актів законодавства України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України.
ДОП провадять свою діяльність на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності, відкритості та прозорості, політичної нейтральності, взаємодії з населенням на засадах партнерства
Поліцейська дільниця - територія, що обслуговується ДОП, із чисельністю населення, що не перевищує 6 тис. осіб у сільській місцевості та 7 тис. осіб - у містах;
Поліцейська станція - службове приміщення, що надається ДОП для виконання покладених на нього завдань із забезпечення правопорядку в межах поліцейської дільниці;
Превентивна (профілактична) робота ДОП - діяльність, передбачена законодавством України, що спрямована на попередження кримінальних та інших правопорушень, перевірку дотримання обмежень, установлених законом відносно осіб, які перебувають на превентивному обліку, здійснення поліцейського піклування;
Превентивний облік - комплекс заходів у діяльності ДОП, спрямованих на підтримання в актуальному стані інформаційних підсистем єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС) про осіб, щодо яких здійснюється превентивна робота.
ДОП при здійсненні своїх повноважень взаємодіють з органами (підрозділами) поліції, центральними та місцевими органами виконавчої влади.
Завданнями ДОП є:
1) діяльність, що ґрунтується на принципі взаємодії з населенням на засадах партнерства та має на меті співпрацю з громадянами, громадськими організаціями, установами, підприємствами різних форм власності;
2) взаємодія з органами державної влади та місцевого самоврядування, населенням й утвореними відповідно до чинного законодавства громадськими формуваннями з охорони громадського порядку;
3) виконання завдань, спрямованих на дотримання прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
4) ужиття заходів для взяття на облік осіб, щодо яких здійснюється превентивна робота, підтримання в актуальному стані інформаційних підсистем ЄІС МВС;
5) співпраця з групами реагування патрульної поліції (далі - ГРПП) щодо застосування превентивних заходів стосовно осіб, які схильні до вчинення правопорушень та/або перебувають на превентивних обліках поліції;
6) інформування чергової частини органу (підрозділу) поліції у разі отримання від населення відомостей про осіб, які мають наміри вчинити кримінальні правопорушення або їх учинили, розшукуваних злочинців, осіб, які зникли безвісти;
7) організація та контроль діяльності помічника ДОП, що полягає в плануванні роботи, наданні відповідних доручень та навчанні методиці й тактиці роботи на поліцейській дільниці, перевірці якості, повноти та об'єктивності складених ним матеріалів;
8) підтримання професійного рівня шляхом навчання в системі службової підготовки та самопідготовки.
Основні напрями діяльності ДОП:
1) здійснення профілактичної роботи, спрямованої на запобігання вчиненню кримінальних та інших правопорушень;
2) виявлення причин та умов, що призводять до вчинення кримінальних та адміністративних правопорушень, ужиття у межах компетенції заходів для їх усунення;
3) ужиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;
4) здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;
5) у випадках, визначених законом, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання;
6) доставляння у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;
7) ужиття всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров'я, а також особам, які постраждали від торгівлі людьми;
8) ужиття заходів для запобігання вчиненню насильства в сім'ї та його припинення;
9) здійснення контролю за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система;
10) взаємодія відповідно до законодавства у межах контрольованих прикордонних районів з дільничними інспекторами прикордонної служби щодо проведення превентивних заходів з протидії нелегальній міграції та іншій протиправній діяльності на державному кордоні, отримання інформації про шляхи проникнення та накопичення контрабандних товарів, а також мешканців населених пунктів, розташованих поблизу державного кордону, які здійснюють незаконні операції з переміщення товарів;
11) вжиття заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), а також заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснення приводу у виконавчому провадженні;
12) участь у межах повноважень, передбачених законом, у здійсненні заходів, спрямованих на соціальну адаптацію осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі.
ІІ.
Патрульна служба відповідно до покладених на неї завдань здійснює:
1) цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення належної охорони громадського порядку, громадської безпеки та контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки. У разі необхідності здійснює регулювання дорожнього руху;
2) перше реагування на повідомлення про правопорушення, надання невідкладної допомоги; своєчасне реагування на повідомлення про вчинення правопорушень, а також з метою надання допомоги громадянам. Надає невідкладну допомогу потерпілим від нещасних випадків, правопорушень, аварій, пожеж та інших надзвичайних ситуацій до прибуття на місце компетентних служб;
3) самостійне виявлення правопорушень:
під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством, звертає увагу на правопорушення з метою їх запобігання, припинення, документування і притягнення до відповідальності;
4) припинення правопорушень:
припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження;
у випадках та в спосіб, передбачені законодавством, розглядає справи про адміністративні правопорушення і застосовує заходи адміністративного впливу до правопорушників;
5) затримання правопорушників та доставлення їх до підрозділів органів внутрішніх справ.
У випадках, визначених законодавством, здійснює затримання особи та її доставлення, а також застосовує інші заходи забезпечення провадження відповідно до законодавства;
6) охорону місця події.
З метою забезпечення подальшого розслідування вживає заходів щодо охорони та збереження місця події в первинному, незміненому стані до прибуття уповноважених осіб, зокрема слідчих оперативних груп;
7) співпрацю з іншими структурними підрозділами органів внутрішніх справ.
З метою виявлення, припинення та попередження кримінальних, адміністративних правопорушень, забезпечення комплексного підходу в забезпеченні законності та правопорядку, налагоджує та здійснює співпрацю з іншими структурними підрозділами органів внутрішніх справ;
8) спілкування і співпрацю із суспільством:
реалізовуючи підхід «міліція та громада», постійно співпрацює з населенням та громадськими організаціями з метою підвищення рівня громадської безпеки, запобігання вчиненню правопорушень та встановлення довірливих відносин між міліцією та населенням;
9) виконання інших повноважень, передбачених нормативно-правовими актами МВС.
У випадках та в межах, передбачених нормативно-правовими актами МВС, виконує інші функції, спрямовані на реалізацію своїх завдань.
2. Покладення на патрульну службу обов'язків, що не належать до її компетенції, не допускається, якщо інше не передбачено законодавством.
Працівники патрульної служби МВС України мають право:
1) вимагати від громадян дотримання громадського порядку;
2) вимагати від осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень;
3) перевіряти у громадян при підозрі в учиненні ними правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи у передбачених законом випадках і спосіб;
4) здійснювати в установленому законодавством порядку особистий огляд, огляд речей і документів, транспортного засобу і вантажу;
5) вилучати у громадян та службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обігу, а також документи з ознаками підробки;
6) застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених законодавством;
7) при здійсненні патрулювання на транспортному засобі включати спеціальні світлові, звукові сигнали, а також у виняткових випадках не дотримуватися вимог правил дорожнього руху;
8) тимчасово обмежити або заборонити доступ особам до визначеної території або об'єктів, якщо це необхідно для забезпечення публічного порядку та громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей, а також для проведення окремих слідчих дій відповідно до законодавства;
9) обмежувати або забороняти у випадках затримання правопорушників при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспортних засобів і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг відповідно до законодавства;
10) використовувати технічні засоби та технічні прилади для виявлення і фіксації правопорушень відповідно до законодавства;
11) затримувати громадян за передбачених законом підстав і в спосіб та здійснювати їх доставлення до органів внутрішніх справ відповідно до законодавства;
12) затримувати та забезпечувати доставлення транспортних засобів для тимчасового зберігання відповідно до законодавства.
2. Працівники патрульної служби міліції мають інші права, передбачені законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами МВС.
При виконанні службових обов’язків працівник патрульної служби зобов’язаний:
1) поважати і не порушувати права та свободи людини і громадянина;
2) обмежувати права і свободи людини лише в спосіб та у випадках, що встановлені законом;
3) звертаючись до людини, привітатися, прикласти праву руку до головного убору, назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, при цьому не випускати його з рук;
4) під час спілкування з особою чітко дотримуватися норм службової етики;
5) попередити водіїв транспортних засобів про небезпеку, що виникла на шляху їх руху, та вжити заходів для їх усунення;
6) у разі отримання інформації про можливе вчинення правопорушення негайно інформувати безпосереднього керівника, чергового та/або службу моніторингу і вжити всіх передбачених законом заходів для його запобігання;
7) надавати допомогу особам, які постраждали від правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їх життя та здоров’я;
8) під час проведення ремонтно-будівельних та інших видів робіт на вулицях і дорогах забезпечувати оптимізацію дорожнього руху і контролювати дотримання правил безпеки дорожнього руху;
9) за можливості надати допомогу водію в разі несправності його транспортного засобу;
10) виконувати інші обов’язки відповідно до законодавства, в тому числі нормативно-правових актів МВС.
2. Працівникові патрульної служби заборонено:
1) порушувати правила дорожнього руху та правила благоустрою, якщо це не пов’язано з необхідністю виконання службової діяльності;
2) спілкуватися з людьми, перебуваючи в службовому транспортному засобі;
3) давати вказівки чи побажання учасникам дорожнього руху незрозумілими жестами, використовувати гучномовець або спеціальні сигнали не за призначенням;
4) виявляти неповагу чи недоброзичливість до громадян;
5) інше, що передбачено законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами МВС.
Прізвище учня
|
Розділ 6. Україна на початку ХХстоліття перед викликами модернізації
|
Розділ 7. Повсякденне життя та культура України в серед.ХІХ-поч.ХХст.
|
Кочин Сергій
|
8
|
6,9
|
Чернявський Данило
|
7,5
|
10,7.6
|
Коретник Юля
|
8
|
5,7
|
Гетьман Олександра
|
7
|
9,8,5,8
|
Тихонова Діана
|
8,6,8
|
8,7,9
|
Красій Ярослав
|
10,
|
9,9,11
|
Федотенко Владислав
|
9,6,8
| |
Глущенко Вікторія
|
6,9
| |
Овчаренко Сергій
|
6,8
| |
Пурик Дарˊя
| ||
Прізвище учня
|
Розділ 3. Модернізація країн Європи та Америки
|
Розділ 4. Міжнародні відносини
|
Розділ 5. Розвиток культури та повсякденне життя
|
Кочин Сергій
|
6
|
8
|
6
|
Чернявський Данило
|
7
|
8,8
|
7,7
|
Коретник Юля
|
5
| ||
Гетьман Олександра
|
7
|
8,8
|
9,8,10
|
Тихонова Діана
|
6
|
9
| |
Красій Ярослав
|
7
|
8,12
| |
Федотенко Владислав
|
6
|
7
| |
Глущенко Вікторія
|
7
| ||
Овчаренко Сергій
|
9
| ||
Пурик Дарˊя
|
Прізвище учня
|
Розділ 4.Неповнолітні як субˊєкти цивільних,сімейних,адміністративних,
трудових, кримінальних правовідносин
|
Розділ 5.Якщо право-це професія
|
Кочин Сергій
|
9,4
|
6
|
Чернявський Данило
|
6,4,4,6
| |
Коретник Юля
| ||
Гетьман Олександра
|
8,7,4
| |
Тихонова Діана
|
7
| |
Красій Ярослав
| ||
Федотенко Владислав
|
9
| |
Глущенко Вікторія
| ||
Овчаренко Сергій
|
8
| |
Пурик Дарˊя
|
Прізвище учня
|
Розділ 6. Україна на початку ХХстоліття перед викликами модернізації
|
Розділ 7. Повсякденне життя та культура України в серед.ХІХ-поч.ХХст.
|
Сандул Софія
|
8,9
|
10,10,9,8
|
Демˊянов Вадим
|
8
|
9
|
Мальцева Богдана
|
8
| |
Одіяненко Микита
| ||
Шевченко Катерина
|
5
| |
Перхов Сергій
|
4
|
4,4
|
Гайворонська Валерія
| ||
Грюк Микита
|
5,6
|
5,7,5
|
Прізвище учня
|
Розділ 3. Модернізація країн Європи та Америки
|
Розділ 4. Міжнародні відносини
|
Розділ 5. Розвиток культури та повсякденне життя
|
Сандул Софія
|
7
|
9
| |
Демˊянов Вадим
|
9
| ||
Мальцева Богдана
|
9
|
9
| |
Одіяненко Микита
| |||
Шевченко Катерина
|
6
| ||
Перхов Сергій
|
4
| ||
Гайворонська Валерія
| |||
Грюк Микита
|
5,4,
|
4,4,7
|
8,7,5
|
Прізвище учня
|
Розділ 4.Неповнолітні як субˊєкти цивільних,сімейних,адміністративних,
трудових, кримінальних правовідносин
|
Розділ 5.Якщо право-це професія
|
Сандул Софія
|
8,
|
9,10
|
Демˊянов Вадим
|
8
|
9
|
Мальцева Богдана
|
10
|
10
|
Грюк Микита
|
6
| |
Шевченко Катерина
| ||
Перхов Сергій
| ||
Гайворонська Валерія
|
Історія України






Домашнє завдання. Опрацювати тему параграфа 28-29.
Тема. Узагальнення
*Виконати один з варіантів завдань за посиланням
15.05.20 Сьогодні міжнародний день сім"ї. Пропоную до вашої уваги перегляд відео про добру дружину, теплу, люблячу матір, мецената, відомого діяча освіти Христину Алчевську.
https://www.youtube.com/watch?v=UONcUutdl80
16.05.2020р. Цього дня українці
Це свято присвячено єдності України з
європейськими країнами. Його відзначають
кожну третю суботу травня, починаючи з 2003
року. В цей день ми святкуємо єдність наших
спільних з європейцями цивілізаційних
цінностей і пошановуємо історію кожного
народу.
Зроби тематичну підбірку фото, користуючись інтернет ресурсом і надішли у Viber.
17 травня- День пам’яті жертв політичних репресій.

Цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Відзначався в четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26-го листопада 1998-го року). Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31-го жовтня 2000-го року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом від 15-го липня 2004-го року №797/2004 було встановлено назву «День памяті жертв голодоморів та політічніх репресій». Надалі, згідно Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. «День пам’яті жертв голодоморів», як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» - щорічно у третю неділю травня.
18.05.-22.05.2020р.

Галузь
культури
|
Видатні
діячі
|
Досягнення,
здобутки
|
Освіта
|
||
Наука
|
||
Література
|
||
Музика
|
||
Театр
|
||
Архітектура
|
||
Образотворче
мистецтво
|
Течії
|
Представники
|
Класицизм-напрям в літературі і мистецтві,що сповідував звернення до античності як до ідеалу формування гармонійної особистості
|
|
Натуралізм-
|
|
Романтизм-
|
|
Символізм-
|
|
Реалізм-
|
Течії
|
Представники
|
Товариство пересувних
художніх виставок-
|
|
Імпресіонізм-
|
|
Постімпресіонізм-
|
|
Авангардизм-
|
|
Кубізм-
|
|
Супрематизм-
|
Прізвище
|
Жанр
|
Твір
|
Архітектор
|
Стиль
|
Матеріал
|
Споруди
|
Немає коментарів:
Дописати коментар