1. Опрацюйте додатковий теоретичний матеріал.
2.Проаналізуйте практичні завдання.
. Медіа та демократія - Громадянська освіта - МійКлас
Урок: Медіа і демократія.
https://naurok.com.ua ›
Тема. Комунікація, інформація, медіа
- Перегляньте відео урок
- Занотовуйте нові терміни, схеми в зошит.
Комунікація,
інформація, медіа (1 урок)
https://www.youtube.com/watch?v=tG1QsTx3DZo
Домашнє завдання. Скласти порівняльну таблицю
Медіа |
Переваги |
Недоліки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема. «Порушення прав дитини та як забезпечити їхнє
дотримання в Україні»
Вивчення даної
теми передбачає виконання практичної роботи.
На ваш вибір пропоную:
1. Створити
фото колаж про порушення прав дитини в
Україні .
2. Скласти
схему « Механізм забезпечення прав дитини в Україні ».
3. Створити
презентацію на відповідну тему.
4. Написати
есе.
5. Скласти
інтелект карту.
Домашнє завдання. Виконати практичну роботу.
Матеріали до уроку
Шкільна громада – група учасників освітнього
процесу, об’єднаних спільністю інтересів, що ставить перед собою певні спільні
завдання, новий тип відносин, характерною рисою якого є взаємодія всіх його
учасників заради досягнення спільної мети.
Громадське самоврядування в закладах освіті –
це право учасників освітнього процесу колективно вирішувати питання організації
та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та
інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському
нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень,
визначених законом та установчими документами закладу освіти.
В закладі освіти можуть діяти (згідно ст. 28
Закону України «Про освіту»): - органи самоврядування працівників закладу
освіти; - органи самоврядування здобувачів освіти; - органи батьківського
самоврядування.
Принципи
самоврядування у сфері освіти: - пріоритет прав і свобод людини і громадянина;
- верховенство права; - взаємна повага та партнерство; - прозорість; -
відкритість та гласність; - обов’язковість дотримання досягнутих домовленостей;
- взаємна відповідальність сторін.
Домашнє завдання . Опрацювати матеріал на с.86-88. Поясніть вислів «Школа є сходинкою для підготовки громадянина до життя та діяльності в демократичному суспільстві»
Матеріали до уроку
Громадяни
демократичної держави беруть на себе відповідальність за долю суспільства, у
якому живуть із власної волі. Тоді, коли люди зазнають невдачі, вони нікого не
звинувачують, крім самих себе, адже розуміють, що мають таку владу, яку самі
собі обрали.
Демократичні громадяни – це люди, які беруть
активну участь у суспільнополітичному житті не тільки під час виборів, а й
здійснюють постійний контроль дій влади.
Риси
демократичного громадянина: - самостійність, незалежність у судженнях; -
здатність чинити зворотній вплив на державу і суспільство; - патріотизм; -
правосвідомість; - політична культура; - моральність; - реалізація активної
громадянської позиції у суспільному житті; - готовність діяти, захищати свою країну;
- здатність до самопожертви; - життя і праця на благо суспільства.
Культура
громадянськості – це ставлення людини до держави і дій влади, що проявляється у
законослухняності та критичній вимогливості.
Форми
соціальної активності громадян: - збори; - мітинг; - демонстрація; -
пікетування; - похід (хода); - сидячі демонстрації і протести; - факельні
процесії; - мовчазні марші; - «людські (живі) ланцюги»; - вело-, мото- та
автопробіги; - музичні чи театралізовані вистави і паради; - адвокація; -
лобізм; - волонтерство.
Адвокація .Процес впливу на людей, що
приймають рішення, або на органи влади з метою захисту власних інтересів і прав
різних соціальних групп . Привертає увагу владу до важливих суспільних проблем;
обґрунтовує необхідність змін; декларує підтримку громадськості щодо певних
реформ
Лобізм. Особлива система і практика реалізації
інтересів окремих груп, компаній та організацій на законодавчі і виконавчі
органи державної влади Привертає увагу до інтересів певних бізнесових кіл і
слугує вирішенню групових інтересів Здійснюється публічно, засобами діалогу,
громадських обговорень, акцій, мітингів В Україні здійснюється напівлегальними
методами, оскільки лобізм не закріплено законом
Домашнє завдання: Знайдіть у ЗМІ повідомлення про приклади активності громадян, прояви громадянської позиції. У чому вона полягала? Чи досягли громадяни мети? Коротко запишіть отриману інформацію.
Опис |
Зображення, схема, фото, слайд із презентації тощо |
Якими були причини і передумови
голоду на Півдні України? (Посуха 1921 р.,
повоєнна розруха, вилучення зерна в селян комнезамами, зменшення посівних
площ унаслідок продрозверстки доби воєнного комунізму (селяни почали сіяти
менше, бо знали, що надлишок усе одно заберуть), небажання отримувати
гуманітарну допомогу від іноземців тощо.) Перегляньте уривок із 44-го тому «Повного зібрання творів» Володимира Леніна, до якого увійшли роботи, написані з червня 1921-го по березень 1922 року [7]. Нотатки про заходи
боротьби з голодом і про посилення господарської роботи Якщо район, охоплений неврожаєм і
голодний, займає територію з 25 мільйонами населення, то чи не варто поруч заходів
найреволюційніших узяти з цього саме району молодь в армію в кількості
близько 500 тисяч штиків (і навіть, можливо, до 1 мільйона)? Мета: допомогти населенню до певної
міри, бо прогодуємо частину голодних, і, можливо, посилками додому хліба
допоможемо певною мірою голодним. Це перше. А друге: помістити ці ½ мільйона
на Україні, щоб вони допомогли посиленню продроботи як цілком зацікавлені в
ній, особливо ясно усвідомлюючи і відчуваючи несправедливість обжерливості
багатих селян на Україні. Урожай на Україні приблизно становить
(Раковський) 550–650 мільйонів пудів. Віднявши 150 мільйонів пудів на
обсіменіння і 300 (15×20=300) на прогодування сім'ї й худоби, отримуємо
залишок (550-450=100; 650-450=200) у середньому близько 150 мільйонів пудів.
Якщо поставити на Україні армію з голодних губерній, цей залишок можна було б
зібрати (податком + товарообміном + особливими реквізиціями з багатих на
допомогу голодним) повністю. Через голод, що 1921 року охопив Поволжя і
Південь України, політбюро ЦК РКП (б) 9 липня 1921 року ухвалило рішення про
необхідність переведення максимальної кількості комуністів на продовольчу
роботу. «Нотатки про заходи боротьби з голодом і про посилення господарської
роботи» Ленін написав у зв'язку з підготовкою цього питання до засідання
політбюро. ПИТАННЯ.
За даними
науковця і співавтора підручника з історії України для 10-го класу Станіслава
Кульчицького, опублікований 1924-го збірник Центрального статистичного
управління Російської Федерації повідомляв, що фактичний урожай 1921 року
оцінювали в 633 млн пудів. Тим часом нарком земельних справ УСРР Клименко на
VII Всеукраїнському з’їзді рад у грудні 1922 року назвав зовсім іншу цифру:
200 млн пудів [9]. ПИТАННЯ.
Ознайомтеся з уривком із новини в газеті «Вісти ВУЦВК» (Харків, №117 від 4 липня 1921 року) [2] Допомога
губерніям, які голодують МОСКВА, 1 VI. Колегія Наркомзему
ухвалила звернутися до населення тих губерній, які мали недорід, із заявою, у
якій вказується, що населення нижнього й середнього Поволжя звільняється від
усіх податків. Колегія також ухвалила зробити продовольчу допомогу губерніям,
що страждають. Питання.
Пояснення.
Якщо в українській радянській пресі 1921 року ще іноді можна було
натрапити на згадки про проблеми з хлібозаготівлею (але не про голод), то в
російській радянській пресі цю ситуацію повністю замовчували [9]. 1921 року ані на території Радянського Союзу, ані за кордоном не знали про голод на Півдні
України. А все тому, що пресі заборонили повідомляти про це. Інформація про
голод в Україні була заблокована. За словами Станіслава Кульчицького та інших
українських істориків [9; 1], газетам забороняли висвітлювати трагічне
становище в південних губерніях, тому що саме там проводили хлібозаготівлі
для Поволжя. А забирати хліб у селян,
які самі голодують, було б аморально. Тема голоду лунала у пресі постійно,
але йшлося про внесок України в подолання поволзького голоду. Техніку
блокування власного голоду було опрацьовано в короткій резолюції політбюро ЦК
КП(б)У з доповіді наркома продовольства Української СРР Мирона Владимирова
«Про кампанію щодо боротьби з голодом» від 4 серпня 1921 року: «Вказати
губкомам, що під час проведення кампанії необхідно розрізняти заклик до
боротьби з голодом у Росії від боротьби з неврожаєм в Україні, де допомога
районам, що постраждали від неврожаю, може бути цілком надана своїми
губернськими або повітовими засобами». І
лише 16 січня 1922 року політбюро ЦК КП(б)У доручило своєму
агітаційно-пропагандистському відділу і ЦК допгол ужити заходів, щоб у пресі
з’явилося «якнайбільше відомостей про голод на Півдні України». Газеті
«Комуніст», органу ЦК КП(б)У, доручили надіслати в губернії, які голодували,
своїх кореспондентів [9]. Щоб зрозуміти таку
різку зміну в поведінці влади й ухвалення нею рішення про дозвіл висвітлювати
голод на Півдні України, потрібно додати причини, які до цього призвели:
інформація в іноземних ЗМІ; крах сподівання на світову більшовицьку
революцію; внутрішній опір із боку селянства; небезпека втрати влади через
масштаб голоду і початок бунтів серед робітників під гаслами «Ради без
більшовиків!»; виступ Скрипника і Раковського на грудневій партконференції 1921
р. Поступки полягали, зокрема, і в дозволі на допомогу міжнародних
організацій [3], початок непу й українізації. Неабияку роль у визнанні радянською владою
існування голоду на території України відіграла міжнародна преса. Ми маємо доступ до онлайн-архіву газети «Свобода» —
щоденної незалежної української газети, що виходила в США. Зокрема, у виданні
від 24 травня 1921 року подано інформацію,
яку місцеві журналісти дізнаються від біженців
із Радянського Союзу, про червоний терор у Києві й голод в Україні. Ознайомтеся з цією
статтею [8]. Чи селяни вдоволені в
Росії і на Україні? (уривок, мова
оригіналу) Пан Дем’ян Бориско,
редактор «Народної Волі» із Скрентону, пише, що селяни в Росії і на Україні
вдоволені з більшовиків, бо ще ніколи не мали тілько землі, як мають тепер,
за большевиків. [...] Але по правді
так не є. Бо селянам більшовики землі не давали. Вони по вибуху революції
землю самі забрали і самі поділили. [...] Як селяни
одушевились тим, що скасовано приватну власність, а заведено державну, видно
з того, що ПЕРЕСТАЛИ СІЯТИ ЗБІЖЕ ДЛЯ БІЛЬШОВИКІВ, А СІЯЛИ ТІЛЬКО ДЛЯ СЕБЕ. З того вийшло, що як
прийшли комісарі на село, то для них хліба не було; а як забирали силою те,
що селяни потребували собі, то зчинилась війна, бо селяни вже боронили свої
родини перед голодовою смертю. НИНІ СЕЛЯНИН НА
БОГАТІЙ УКРАІНІ ГОЛОДУЄ. Крім того він не має
жадного краму; не має обуви, соли, цукру, нафти, свічок, сірників, залізних
виробів, не має ліків, навіть гребінів не має. Через слабости і воші жінки і
дівчата голять волосе на голові. Питання.
Відкрийте онлайн-архів
газети «Свобода» за 1921 рік (http://svoboda-news.com/svwp/pdf%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2/) [10] і знайти згадки про
голод в УСРР та СРСР загалом. ПРИМІТКА. Перегляньте номери газет від 120 до 135 і від 295
до 305. Шукайте таку інформацію на
перших шпальтах (1-а і 2-а сторінки) цих газет. Діаспорі було важливо тримати зв’язок з
українськими землями і знати, що там відбувається, тому найголовніші новини
про Україну подавали на самому початку. Завдання. Знайти якомога більше новин
про голод в Україні. Підсумок.
Державна цензура, яка змушує людей подавати
неправдиві дані в статистичних звітах і приховувати істинний стан речей у
пресі, може призводити до загибелі сотень тисяч і навіть мільйонів людей.
Натомість існування незалежної преси може ці життя врятувати, адже вона може
собі дозволити подавати правдиву інформацію, навіть якщо показує керівників
держави в не вигідному для них світлі. Більше про це
поговоримо з вами під час уроку про Голодомор 1932–1933 років. |
|
Тема . Які механізми захисту
прав людини існують.
Дайте відповідь на запитання
1 Що означає поняття "механізм захисту прав".
2. Які на сьогодні діють правозахисні організації.
3.До яких органів звертатися в разі порушених прав.
Складіть таблицю. Рівні захисту прав людини.
Національні |
Регіональні |
Міжнародні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
https://www.youtube.com/watch?v=wGm1sj71OHo&ab_channel=EdEra
Дії на захист прав людини та прав дитини
Продовжимо наш навчальний курс і цього разу ви спробуєте самостійно опанувати тему "Інтеграція та глобалізація" с.160-171 , попрацюйте з поняттями: інтеграція, глобалізація, міграція ; спробуйте визначити функції міжнародних організацій та привести приклади взаємозвязку міжнародного і національного законодавства. По вивченні теми напишіть есе "Глобалізація-це добре чи погано". Бажано надсилати особисті.
Дорогі друзі! Продовжуємо вивчення попередньої теми. І сьогодні ми з акцентуємо нашу увагу на викликах сучасного світу.
ТЕМА. ІНТЕГРАЦІЯ І ГЛОБАЛІЗАЦІЯ
Пропоную опрацювати презентацію
Питання.
1. Як ви можете пояснити гасла антиглобалістів: " Люди і планета, а не прибуток."
2. Чи потрібна співпраця людства задля подолання глобальних проблем.
3.Перегляньте відео. Зясуйте ,що для Вас виявилось новим https://www.youtube.com/watch?v=mCLRac8Xj1U
Домашнє завдання
1.Опрацювати матеріал на с.160-171.
2.Визначте одну з проблем нашого селища й запропонуйте шляхи її вирішення, склавши міні-проект в електроній формі та надішліть на мою ел. адресу iriadna1962@gmail.com
13.04.-17.04.2020
Тема.Міжнародні відносини та міжнародне право
Інструкція
1.Опрацюйте поняття
2.Ознайомся з принципами міжнародних відносин
3.За схемою с.173 підручника розкрийте особливості сучасних міжнародних відносин
4.Опрацюйте ознаки та функції міжнародних організацій
5.Ознайомся з назвами організацій, визнач мету кожної
6.Чому саме ООН покликана бути на сторожі безпеки світу.
7.Яку роль в міжнародних відносинах відіграє міжнародний суд
Міжнародна безпека. (опрацюйте матеріал)
*Що таке суверенітет. Яким чином організації намагаються зберегти його.
Доманнє завдання
Опрацювати с.172-178, виконати запитання і завдання.
16.04.2020 Шановні учні пропоную пройти тестовий ряд за посиланням
https://naurok.com.ua/test/gromadyanska-osvita/klas-10
21.04.-24.04.2020р. Шановні десятикласники! Отримайте завдання на цей тиждень.
Тема.Україна-член європейського та світового товариства.
Інструкція.
1.Геополітичне становище України.с.179.
*Виписати особливості:географічні, територіальні, транспортні, цивілізаційні.
2.Співпраця України з міжнародними організаціями с.180-181
* С. 182 таблицю доповнити графою з якого питання співпрацює і записати в зошит.
3.Угода про асоціацію з ЄС.С.181-183.https://www.youtube.com/watch?v=jZzsHyCOYis
* Скласти план.*
Домашнє завдання. Опрацювати с. 179-183.
******************************************************
27.04.-30.04.2020р. Шановні десятикласники! Ваше завдання на цей тиждень.
Тема. Місце України в інтеграційних процесах в Європі та у світі
Інструкція до уроку.
* Опрацюйте матеріал. Складіть план.
Викладіть у письмовій формі власні міркування до питання:
-Як пандемія короновірусу може вплинути на інтеграціні процеси.
Поява на політичній карті Європи суверенної України — політична подія в розвитку сучасної міжнародної системи. Йдеться про державу, яка за розмірами своєї території, кількістю населення, економічними можливостями, інтелектуальним та науково-технічним потенціалом належить до розвинених європейських країн. Сьогодні Україна шукає своє місце в багаторівневій ієрархічній будові міжнародної системи. Позиція України є вирішальною для формування архітектури цієї системи не тільки на регіональному, а й на глобальному рівнях.
Слід зазначити, що активні геополітичні дослідження є дуже важливими, оскільки їх ігнорування призводить до того, що навіть за умов досить сильного потенціалу держава перетворюється на об’єкт маніпуляції сильнішими державами, тобто втрачає суверенітет. Закон геополітики застосовується до усіх держав без винятку, незалежно від їх статусу і місця в міжнародній системі. За сучасних умов значно збільшилась широта вибору зовнішньополітичних рішень, водночас суттєво зросла відповідальність за правильність вибору, його відповідність стратегічним національним інтересам. Виробити правильний зовнішньополітичний курс неможливо без широкого геополітичного аналізу й урахування особливостей геополітичного положення, який визначає загальні закони функціонування й особливості міжнародної системи.
Для України є важливим, що вона чітко визначилась щодо євроінтеграційної стратегії. Зараз перед нашою державою стоїть завдання виробити тактику подальших дій, яка має врахувати складний комплекс геополітичних інтересів, посилення міжнародних суперництв за сфери впливу на нашу країну. Йдеться про трикутник інтересів Росія-ЄС-США і місце України у цьому трикутнику. Взагалі, напрям майбутнього цивілізаційного руху можна визначити як взаємодію трьох векторів — політичного, економічного та культурного. Найбільш гнучким є політичний вектор. Ніщо, окрім власного бажання, не заважає Україні увійти до політичних структур атлантичної цивілізації. Хоча вступ до ЄС і НАТО не є справою майбутнього, проте чітке визначення напряму майбутнього руху потрібне уже сьогодні.
Більш консервативним є економічний вектор. Тут ми маємо справу з економічними реаліями, які змінюються більш повільно.
І нарешті, найбільш консервативним є культурний вектор. Адже культурні та релігійні стереотипи більш стійкі, вони взагалі визначають самоідентифікацію нації. У нашого парламенту та уряду є достатньо важелів впливу на формування культурно-мовного середовища в державі, проте все ще блокується прийняття законів про захист української книжки, пісні, кіно.
Україна, як і всі держави світу, вступила в епоху глобалізації. А збереження її політичної, економічної та культурної ідентичності значною мірою залежить від вироблення правильного зовнішньополітичного курсу — орієнтації на Європу. Європейський вибір України є природним наслідком здобуття країною державної незалежності, попереднього етапу здійснюваних реформ. Такий вибір зумовлений історією українського народу, його етнічними коренями та ментальністю, глибокими демократичними традиціями; ґрунтується на законному прагненні громадян України бачити свою державу невід’ємною складовою єдиної Європи.
• Тенденції розширення Європейського Союзу на схід
Одним із найбільш значущих трансформаційних процесів після розпаду Радянського Союзу є розширення Європейського Союзу на схід. Цей процес створює абсолютно нову ситуацію на європейському континенті і наближує кордони ЄС безпосередньо до України. Водночас цей процес складний і громіздкий, оскільки остання хвиля охоплювала значну кількість держав. Отже, розглянемо основні аспекти та проблеми розширення ЄС на схід.
Спочатку (1952 р.) до Європейських Співтовариств входило шість країн: Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина та Франція.
Економічне піднесення Співтовариств, а разом з тим і зростання політичної ваги держав-членів підтвердили успішність інтеграційних процесів. Протягом свого існування Європейське Співтовариство пережило чотири хвилі розширення. 1973 року до них приєдналася Великобританія, Ірландія, Данія, 1981 р. — Греція, 1986 р. — Іспанія та Португалія, 1995 р. — Швеція, Фінляндія та Австрія.
Після розпуску Варшавського Договору та Ради Економічної Взаємодопомоги Європейський Союз вирішив переглянути свої відносини з країнами Центральносхідної Європи. Головну фінансово-технічну допомогу було надано Польщі та Угорщині, оскільки саме в цих державах найшвидше проводились економічні та політичні реформи, створювалося відкрите, ринково орієнтоване суспільство. Так ЄС розпочав підготовку до п’ятої хвилі розширення.
Наступним етапом було укладення угод про асоційоване членство між ЄС та державами-кандидатами: 1991 р. — з Польщею, Угорщиною та Чехословаччиною; 1993 р. — з Болгарією, Румунією та Словаччиною; 1995 р. — з державами Прибалтики, 1996 р. — зі Словенією. Хоча ці угоди надають можливість стати повноправним членом ЄС, проте не гарантують його.
Враховуючи складну політичну обстановку в регіоні (війна в колишній Югославії, загострення політичної ситуацій в Росії тощо), Європейська Рада на засіданні у Копенгагені (червень 1993 р.) прийняла рішення про розширення членства. Також було затверджено критерії, яким повинна відповідати держава, щоб стати повноправним членом ЄС.
1997 року на засіданні Європейської Ради в Люксембурзі прийнято рішення розпочати переговори про вступ у ЄС із Польщею, Угорщиною, Естонією, Чехією, Словенією та Кіпром. На засіданні Європейської Ради в Гельсінкі (1999 р.) аналогічне рішення було прийняте стосовно Болгарії, балтійських держав, Румунії, Словаччини, Мальти та Туреччини. Протягом березня 2003 р. — лютого 2004 року до Євросоюзу вступило 10 нових членів. Із 2007 р. членства в ЄС набули Болгарія і Румунія.
Політики та дослідники вважають, що «ЄС ще ніколи не стояв перед перспективою такого дивовижного розширення...». Унікальність подій полягає в тому, що в разі зростання чисельності населення майже на чверть ВВП збільшується лише на 5 %, а дохід у розрахунку на душу населення становить 43 % середнього рівня ЄС. За відносно низького рівня економічного розвитку країн ЄС залишається недосконалою структура виробництва та зайнятості. Це свідчить про додаткове навантаження на бюджет ЄС. Трансформація економік країн Центральної Європи, формування ринкових відносин та структур, подібних до європейських, дозволило забезпечити країнам стабільно високі темпи зростання макроекономічних показників. Внаслідок значного розширення до ЄС увійшли країни, які мають вдвічі-втричі нижчий рівень економічного розвитку, проте відносно дешеві природні і трудові ресурси. Лише тому старі члени Євросоюзу можуть витримувати конкуренцію з боку нових динамічних регіонів світу.
Проте площа всіх країн нової «дванадцятий» ЄС складає лише 10 881,1 тис. км, а кількість населення близько 105 млн осіб. Якщо порівняти ці показники з параметрами України, то стає зрозумілим, що наша держава просто необхідна для формування повноцінної європейської інтеграційної системи.
Підбиваючи підсумки, можна зауважити, що оцінити наслідки розширення ЄС для країн Центральної Європи досить складно. Фахівці центру досліджень ім. О. Разумкова наголошують, що значних змін у східноєвропейських країнах унаслідок вступу до ЄС не варто сподіватися, оскільки очевидні економічні вигоди уже досягнуті.
• Проблеми та перспективи входження України до ЄС
1 грудня 1991 р. Україна постала перед світовою спільнотою як незалежна держава. «Повернення до Європи» було проголошено ключовим напрямом політики України. Європейська інтеграція і членство в Європейському Союзі стали стратегічною метою України як найкращий спосіб реалізації національних інтересів — побудови економічно розвиненої і демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин.
Україна, успадкувавши від комуністичного режиму неефективну ресурсовитратну економіку, вкрай занедбане довкілля та індустріально-суспільну свідомість, упродовж часу, що минув, не змогла подолати негативні тенденції свого попереднього розвитку в СРСР.
На сьогодні позитивним є те, що Україна здобула статус країни з ринковою економікою. Після вступу до СОТ шанси України на вступ до ЄС помітно зросли. Адже принципи СОТ за своєю суттю збігаються з юридичними критеріями, необхідними для членства в ЄС, тобто вони передбачають лібералізацію торговельного режиму, поліпшення умов конкуренції, створення сприятливого інвестиційного клімату. Членство України у СОТ означає лібералізацію режиму торгівлі між Україною та ЄС і надає можливість реально розпочати роботу з укладення угоди про асоційоване членство України в Євросоюзі. За словами Пітте Мендельсона, комісара ЄС з питань торгівлі: «Вступ до СОТ започатковує новий етап в економічних відносинах України та Євросоюзу. Розпочатий процес стосується не лише торгових та інвестиційних потоків, він знаменує собою неухильну політичну та економічну інтеграцію до світової економіки та поглиблення партнерства між Україною та Євросоюзом».
Таким чином, власне вступ України до ЄС не означатиме автоматичної ліквідації безробіття, гострих соціальних та економічних проблем. Але разом з тим наближення до ЄС дозволить залучити інвестиції потужних ТНК, що поряд з ефективним використанням коштів фінансово-промислових груп і населення дозволить модернізувати українську економіку у найближчі 10-15 років. При цьому зміниться стан структури промисловості, у якій тепер переважають паливно-енергетичні та металургійні галузі, різко зменшиться використання сировини та енергії, ефективніше використовуватиметься трудоресурсний потенціал нашої держави, зменшаться екологічні проблеми. Водночас не варто замовчувати або применшувати складність європейської інтеграції. Зрозуміло, що цей процес буде тривалим і непростим. Зокрема для України інтеграція в Європу означає зростання відкритості національної економіки та конкуренції з боку фірм країн — членів ЄС. Для окремих секторів виробництва, навіть регіонів, це може мати досить несприятливі наслідки, проте потенційні втрати та здобутки від зближення з Європою перевищують можливі витрати та ризики.
Для України основними політичними вигодами послідовної європейської інтеграції є зміцнення стабільності демократичної політичної системи, модернізація правового поля і забезпечення прозорості національного законодавства, поглиблення культури демократії і поваги до прав людини тощо.
Соціальні вигоди інтеграції полягають у підвищенні рівня життя і добробуту, наближенні до високих європейських стандартів особистої безпеки, освіти, охорони здоров’я, якості інформації, екології, вільного руху праці.
У культурно-цивілізаційному аспекті європейська інтеграція — це входження до єдиної сім’ї європейських народів, повернення до європейських культурних традицій. Орієнтація на Європу дозволить Україні вирішити також багато проблем культурного розвитку, оскільки урядові кола Росії для збереження України у своїй зоні впливу, окрім політичних та економічних засобів, активно використовують експансіоністську культурну політику. Російська музика, що абсолютно неконкурентоспроможна на світовому ринку, активно поширюється на українських теренах. Вихід на захищений від неліцензованих підробок світовий культурний ринок дозволить покращити матеріальний стан наших митців.
Домашнє завдання
Перегляньте відео, складіть планhttps://www.youtube.com/watch?v=c2uTqRS4N5c
04.05.-08.05.2020р.
Тема. Практичне заняття. Глобальні проблеми сучасності.
Інструкція.
1. Дати письмові відповіді на три питання с. 184 .
2. Підготуйте повідомлення за однією з чотирьох тем запропонованих в підручнику
12.05.-15.05.2020
16.05 2020р. Цього дня українці відзначають День Європи в Україні !
Це свято присвячено єдності України з європейськими країнами. Його відзначають кожну третю суботу травня, починаючи з 2003 року. В цей день ми святкуємо єдність наших спільних з європейцями цивілізаційних цінностей і пошановуємо історію кожного народу.
Зроби тематичну підбірку фото, користуючись інтернет ресурсом і надішли у Viber.
17 травня- День пам’яті жертв політичних репресій.
Цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Відзначався в четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26-го листопада 1998-го року). Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31-го жовтня 2000-го року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом від 15-го липня 2004-го року №797/2004 було встановлено назву «День памяті жертв голодоморів та політічніх репресій». Надалі, згідно Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. «День пам’яті жертв голодоморів», як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» - щорічно у третю неділю травня.
18.05.-22.05.2020
Тема. Підсумкова контрольна робота з громадянської освіти за II семестр
Початковий рівень (3 б)
Який із перелічених термінів позначає дедалі глибшу взаємозалежність людей і країн у всьому світі?
А) індустріалізація
Б) глобалізація
В) інтеграція
Г) міграція
2. Що або хто виступає головними учасниками міжнародних відносин?
А) народи
Б) суспільство
В) дипломати
Г) держави
3. Засобом здійснення міжнародних відносин є:
А) дипломатія
Б) переговори
В) торгівля
Г) війна
Середній рівень (3б)
4. Дайте визначення поняттям:
Конкуренція_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Глобалізація_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Назвіть п’ять кроків, як можна запобігти знищенню лісів у Закарпатті.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Достатній рівень (3 б)
6. Проаналізуйте основні прояви корупції.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________
7. Продовжіть речення.
Міжнародне право має такі особливості:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Прокоментуйте філософську думку економіста та філософа Йозефа Шумпетера
Інновація – дитина підприємництва, а підприємець – творець інновації
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Високий рівень(3б)
9. Поміркуйте.
Як розвиток інформаційно – комунікаційних технологій впливає на глобалізацію?________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ОЦІНКА__________
25.05-29.05.2020.
Шановні учні розпочався останній навчальний тиждень! Бажаю Всім успішного завершення навчального року!
Тема. Повторення.
Перегляньте відеоролик та повторіть матеріал.
https://www.youtube.com/watch?v=8S1E5_CNdcg
Немає коментарів:
Дописати коментар