Завдання.
Написати есе «У чому я вбачаю здобутки і втрати культурницького етапу
українського національного відродження в Наддніпрянщині».
(написати що таке культурницький етап, визначити мету, завдання,провідних
діячів, зазначити діяльнісну складову та окреслити здобутки і втрати).
Домашнє завдання. Розпочати підготовку до уроку узагальнення с.166-167 та
тематичного оцінювання.
Тема. Німеччина.
Основні дати:
18 січня 1871 р. — утворення Німецької імперії;
1871– 1890 рр. — канцлер Бісмарк;
1872–1876 рр. — культуркампф;
1873 р. — «Союз трьох
імператорів»;
1882 р. — Троїстий союз.
Історичні особистості: О. фон Бісмарк, Вільгельм ІІ
1. Становлення Німецької імперії.с.136-137.
Скласти схему Конституція 1871р.
2. Особливості економічного розвитку країни. С.137-випишіть у робочий зошит.
3. Політика канцлера О. фон Бісмарка. С. 139 у зошит записати схему « Основні напрямки
…» та доповнити заходами.
4.
Німецька соціал-демократія.с.139-140. Хроніка подій.
5.
Вільгельм ІІ. Перехід Німеччини до «світової політики».
С.140-141
.Складаємо історичну довідку.
Перехід Німеччини до «світової політики».
Основні цілі «світової політики»
Німеччини:
-
Претензії на панування в Європі;
-
Прагнення зміцнити свої позиції на
Близькому, Середньому та Далекому Сході;
- Прагнення до переділу сфер впливу в Африці, Азії, Океанії.
Колонії
Німеччини:
Ò У Африці: - Того, Камерун, Німецька Східна Африка і Німецька
Південно-Західна Африка.
Ò В Азії - порт Циндао (Кайтчоу)
на півострові Шаньдун, захоплений в 1897 році, а потім "орендований"
у китайського уряду на 99 років.
Ò В Океанії - Нова Гвінея, Мікронезія (Науру, Палау, Маршаллові, Каролінські, Маріанські острови), Західне Самоа.
Утворення Троїстого союзу.
Ò Троїстий союз —
військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, який склався в
1879-1882 і був спрямований проти Франції і Росії.
Ò Започаткував утворення Троїстого Союзу Австро-Німецький договір від 7.10.1879, який передбачав спільні дії обох країн у випадку нападу Росії на одну із них. Цей двосторонній союз 20.5.1882 був доповнений договором між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією.
Нові
терміни.
1. Рейхстаг ( парламент Німеччини)
2. Бундестаг (нижня палата парламенту)
3. Бундесрат ( верхня палата парламенту)
4. «Культуркампф» (заходи уряду О. фон Бісмарка в 70-х роках XIX ст., спрямовані проти католицької церкви )
5. «Залізний канцлер» ( Отто фон Бісмарк)
7. «Союз трьох імператорів» (союз трьох
імператорів: Німеччини, Росії і Австро-Угорщини в 1873 р.)
8. Троїстий союз (воєнно-політичний блок
Німеччини, Італії та Австро-Угорщини -1882 р.)
9. «Світова політика» (формування власної колоніальної імперії)
Домашнє завдання
1. Опрацювати текст параграфа 17, вивчити нові
історичні поняття та дати.
Тема
уроку. Національне
відродження кримських татар. Соціал-демократичний та земський рухи
План
1. Розгортання
національного відродження кримських татар. І. Гаспринський
2. Зародження соціал-демократичного і
робітничого рухів.
3. Земський рух.
Початок національного відродження кримських татар став
свідченням переходу їхньої боротьби за свої права як народу на новий якісний
рівень. Відзначити, що найбільш яскравим представником молодо татарських ідей став
Ісмаїл бей Гаспринський , погляди
якого, хоча й були досить утопічними, знаходили підтримку у кримськотатарському
середовищі.
Процес становлення кримськотатарського
національно-визвольного руху розпочався у 80-х рр. XIX ст. Його основні ідеї
сформувалися в Туреччині й пов’язані з виникненням руху молодотурків, які
боролися проти султанської монархії в країні і всього того, що перешкоджало
розвитку турецького народу. У Стамбулі, що був тогочасним центром освіти,
татарська інтелігенція під впливом молодотурків стала розвивати свій рух. Молодотатари , як їх називали, відіграли
помітну роль у подальшому розгортанні кримськотатарської національно-визвольної
боротьби. Вони вважали за необхідне відмовитися від традиційного для
татарського суспільства клерикалізму, боротися за підняття рівня освіченості
народу, за зміни у традиційній соціальній структурі й статусі жінок. В
економічній сфері вони виступали за визволення селянської праці від будь-якого
гноблення.
Клерикалізм — політичний напрямок, прибічники якого
виступають за панування церкви та духовенства в суспільно-політичному та
духовному житті країни.
Ісмаїл Гаспринський
усе своє життя докладав чимало зусиль, спрямованих на захист прав кримських
татар, їх виживання як народу та національне відродження. У 1875 р., після
повернення до Криму з Туреччини, його було обрано депутатом міської думи, а
пізніше — міським головою Бахчисарая. Саме завдяки його зусиллям було втричі
збільшено бюджет міста, розпочато суттєві перетворення в міському господарстві
й збільшено представництво бахчисарайських татар в органах місцевого
самоврядування.
У національному питанні молоді татарські націоналісти
були прихильниками захисту національної самосвідомості свого народу й
кримськотатарської самостійності. Найбільш яскравим представником молодо
татарських ідей у цей період став Ісмаїл
Гаспринський (1851—1914). Його погляди, хоча й були досить утопічними,
знаходили підтримку в кримськотатарському середовищі. Самого І. Гаспринського
татари поважали як захисника скривджених і прибічника рівноправ’я татар.
Із 1883 р. І. Гаспринський почав видавати першу
національну газету «Терджиман» кримськотатарською й російською мовами. Тривалий
час вона була єдиним тюркомовним періодичним виданням у Російській імперії.
З ім’ям І. Гаспринського пов’язано виникнення джадиди-зму — просвітянського руху народів
ісламського Сходу. У його основі був новий звуковий спосіб навчання грамоти,
коли окремій літері відповідали конкретні звуки. Він розробив «нові методи
навчання», завдяки яким навчанню кримськотатарських дітей було надано більш
світського характеру. Для своїх новометодних
шкіл він написав і видав власну серію навчальних посібників,
найвідомішим серед яких став «Учитель дітей» у чотирьох випусках. Учителі цих
шкіл під керівництвом
І. Гаспринського поширювали його ідеї у кримськотатарському середовищі,
сприяли оновленню повсякденного побуту й усього духовного життя народу.
За своїм світоглядом І. Гаспринський був лібералом,
виступав за дружбу слов’янських і кримськотатарських народів, релігійну
терпимість та співпрацю християн і мусульман, категорично відкидав
соціалістичні ідеї та методи боротьби.
На честь І. Гаспринського встановлені пам’ятники в
Сімферополі та Бахчисараї, його ім’ям названі кримськотатарська бібліотека в
Сімферополі, вулиці та школи. У Бахчисараї існує музей І. Гаспринського.
2. Пов’язане із завершенням промислової революції
виникнення значної кількості промислових робітників зробило можливою появу
нового суспільного явища — робітничого руху зі своїми специфічними потребами
і вимогами. Соціал-демократичний рух став силою, що намагалася відобразити
прагнення робітничого руху й запропонувати йому мету боротьби.
3.Земський рух на той час він став єдино можливою ліберальною опозиційною силою, спрямованою на оновлення дійсності Російської імперії.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати матеріал підручника §18.
2) Виконати
тести за посиланням:
План.
1. Відродження громадівського
руху на початку 70-х років ХІХ ст.
2. «Південно-західний відділ Російського
географічного товариства».
3. Емський указ 1876р.
4. Молоді громади.
Після ударів, яких царизм
завдав українському рухові на початку 60-х років XIX ст., російським урядовим
колам здавалося, що українське питання вирішене назавжди. Проте дух українсько
їінтелігенції виявився набагато міцнішим,
аніж це собі уявляло міністерство внутрішніх справ. Уже наприкінці 60-х років
громадівці почали відновлювати свої організації та діяльність у Києві, Полтаві,
Чернігові й інших містах України. Відновлення чи утворення нових громад, вступ
до них нових членів не розголошувалося, засідання відбувалися таємно,
діяльність набула напівлегального характеру. Діячі визвольного руху переходять від культурницької роботи до діяльності політичної, метою якої є відновлення української державності.
Найбільшою і
найважливішою на той час стала Київська громада Це були найвизначніші вчені й
письменники: В. Антонович, П. Житецький, П. Чубинський, Ф. Вовк, М. Лисенко, М.
Старицький, І. Нечуй-Левицький, М. Драгоманов, О. Русов, М. Зібер, С. Подолинський та ін.
Найбільшого значення «Київська громада» надавала розвиткові культури й науки. У січні 1873 р.
частина громадівців утворили на базі історико-філологічного
факультету Київського університету Історичне товариства Нестора Літописця.
Наступного місяця цього ж року в Києві розпочав
роботу Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.Лідерами
були П.Чубинський і М.Драгоманов.
У1874-1875 рр. Київська
громада стала видавати газету «Київський
телеграф»Через неї громадівці почали
нерівну боротьбу з російською владою. Виходячи з цих програмних
засад, газета друкувала статті Драгоманова, Вовка, Подолинського та інших
кореспондентів на гострі соціально-економічні й політичні теми. Зокрема,
визнаючи ряд позитивних наслідків реформи 1861 p.
Цар Олександр ІІ восени 1875
р.створив спеціальну комісію «для вироблення засобів боротьби з
українофільською діяльністю» Результатом
роботи комісії стало видання 18 травня 1876 р. Емського указу.
Заборона друкувати і ввозити
з-за кордону книги українською мовою (1876 рік). Урядовий указ. «Государ імператор у 18/30
день минулого травня височайше наказав.
Завдання
1. Чим була викликана поява Емського указу Олександра
ІІ?
2. Яку мету він переслідував?
3. Розкрити основні положення
Емського указу.
4. Які наслідки для України мав Емський указ?
Жорстоким ударом для
української науки й культури стало закриття Південно-Західного відділу
Російського географічного товариства, а Чубинського і Драгоманова вислано з
України. Це було додаткове розпорядження до Емського указу.
Емський указ дійсно завдав
сильного удару по українському визвольному руху. Але з іншого боку він став
стимулом до розгортання нової боротьби за незалежність України.
У 70–80-х роках
активізується діяльність студентської молоді, яка починає створювати власні
об’єднання. Вони дістали назву молоді громади.
Першою організацією стало
таємне товариство «Братство тарасівців». Улітку 1891 р. кілька студентів із Київського і
Харківського університетів приїхали до Канева й на могилі Т.Шевченка заприсяглися на все життя бути вірними заповітам національного
генія.
У 1893 р. у львівському
часописі «Правда» тарасівці опублікували свою програму. У ній
наголошувалося, що українці є самобутнім народом і мають право на незалежне
існування. Тому своїм обов'язком тарасівці вважали «віддати усі свої сили на те, щоб визволити свою
націю з гніту, у якому вона зараз перебуває».
Своїм завданням вони вважали
також утілення в життя ідеї соборності — нерозривної єдності всіх українських
земель — незалежно від їхнього перебування в складі Австро-Угорської чи
Російської імперій
У 1897 р. за ініціативою В.
Антоновича 20 українських громад, у тому числі громади Москви й Петербурга,
утворили Загальноукраїнську безпартійну організацію (ЗУБО). Вона заснувала в
Києві видавництво «Вік», відкрила велику книгарню, улаштовувала
маніфестації на Шевченківські свята та ювілеї письменників, дбала про
матеріальне забезпечення громадських діячів, яких переслідували російські
власті. Студентські громади великих міст України часто влаштовували самодіяльні
концерти, театральні вистави, виступали з лекціями, поширювали українську літературу.
Таблицю в зошит.
Гуртки студентської молоді Мета діяльності | |
«Молоді громади» — виникають в 70-80 рокахХІХ ст. у Харкові, Полтаві, Чернігові та інших
містах | • Ставили питання про вирішення політичних проблем:
повалення самодержавства, ліквідація пережитків кріпосництва, проголошення
політичних свобод, утворення незалежної української держави. • Виступали також за розвиток української культури. • Пропонували здійснити ці перетворення шляхом революції |
«Братство тарасівців» — виникає 1891 року в Харкові. Також утворилися організації у Києві, Полтаві, Чернігові,
Одесі, Херсоні. Входили: Б. Грінченко, М. Міхновський, І. Липа. | • Прийняли програму «Кредо молодих українців», в якій прозвучала вимога повної політичної незалежності України та ідея єдності всіх українських земель. • Займалися культурно-просвітницькою діяльністю:
організація лекцій, сходів, утворення бібліотек, постановка спектаклів,
написання праць. • Присягнули на могилі Шевченка поширювати його ідеї
серед молоді |
«Загальноукраїнська безпартійна організація»(ЗУБО) — утворена 1897 р. в Києві. Ініціатор створення — В. Антонович | • Відкрила літературне товариство «Вік», бібліотеку у Києві, влаштовували Шевченківські свята, спектаклі, концерти, лекції, розповсюджували літературу |
Тема. Франція.
1.Франко-пруська
війна с.125-126
*Працюємо за
алгоритмом(дата,причини, мета, характер)
2. Продовження
війни. Третя республіка с.126-128
*Працюємо за
алгоритмом( хід, результат,наслідки)
3. Повстання
Паризької комуни с.128-130
*Виписати соціально-економічні та політичні
перетворення Комуни.
4. Політичні кризи
с.130-133
Назва |
Зміст |
Наслідки |
Справа Буланже |
|
|
Панамський скандал |
|
|
Справа Дрейфуса |
|
|
*Що заважало :
*Досягнення й
успіхи:
6.Колоніальна
політика с.134-135. Продовжіть речення…
Курс прихильників
континентальної політики-…
Курс прихильників
колоніальної політики-…
Утворення
військових союзів:
Назва |
Дата |
Країни |
|
|
|
|
|
|
Домашнє завдання: Опрацювати параграф 16
Тема. Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність особи.
Цивільне право – це галузь права, що врегульовує цивільні правовідносини, тобто майнові та особисті не майнові відносини між юридично рівними учасниками.
Склад
цивільних правовідносин
Вони
виникають між певними учасниками – суб’єктами,
стосовного майнового або немайнового блага – об’єкти. Важливим елементом
цивільних правовідносин є зміст, відображений у конкретних суб’єктивних правах
і обов’язках учасників правовідносин.
2.Особливістю
правового статусу суб’єктів правовідносин є те, що вони наділяються цивільною
правосуб’єктністю.
ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ
ФІЗИЧНИХ ТА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
Вид
правосуб’єктності |
Фізичні
особи |
Юридичні
особи |
Правоздатність |
Набувається
з моменту народження |
Набувається
з моменту державної реєстрації юридичної особи |
Дієздатність |
Набувається
з досягненням певного віку; може
бути обмежена судовим рішенням |
Набувається
з моменту державної реєстрації юридичної особи |
Деліктоздатність |
Набувається
з досягненням певного віку |
Набувається
з моменту державної реєстрації юридичної особи |
Рівні цивільної дієздатності. С.112, таблицю занотуйте в
зошит.
3.Власність. с.113-117. Опрацюйте текст й поясніть:
Власність це-
Шляхи набуття
Домашнє завдання: опрацювати параграф 15 ,запитання й завдання.
Тематична контрольна робота за роозділом "Повсякденне життя та культура України кінця XVIII-першої половини ХІХ
Тема: Громадянство України.
Опрацювати матеріали параграфа 10
1.Людина - особа, громадянин
2.Поняття "громадянство"
В зошит
Домашнє завдання. С. 71-74; вчити слова.
11.11.2021
Тема. Велика Британія в першій третині ХІХ ст.
2.Підготовка до парламентської реформи
3.Придушення мітингів та інших акцій протесту
1.
Вид відповідальності |
У яких випадках настає |
Вік відповідальності |
Приклад правопорушення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема уроку: Правовідносини. Склад правовідносин. Підстави виникнення, зміни
і припинення правовідносин
Поняття: «правовідносин», «правоздатність», «юридичний факт», «об’єкт, суб’єкт правовідносин»;
Робота
з поняттям ( вписати до зошита)
1.Правовідносини – суспільні відносини, які регулюються нормами права.
1Це вольові відносини
між суб’єктами, тобто виникають за їх волевиявленням.
2Нерозривно пов’язані з нормами права,
виникають на їх основі.
3Суб’єкти правовідносин мають взаємопов’язанні юридичні
права і обов’язки, що закріплені у правових нормах.
4Правовідносини
гарантуються державою.
5Покликані приводити учасників до
досягнення соціально значних результатів.
6Суб’єктом може бути тільки правосуб’єктна особа.
7В основі виникнення, зміни чи припинення правовідносин лежить юридичний факт.
2. Суб’єкти права та правовідносин. Суб’єктивність осіб. с.33 виписати
3. Особливості правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб.
Учасниками правовідносин можуть бути фізичні та
юридичні особи. Фізична особа —
людина.
Юридична
особа — організація, створена та зареєстрована у
встановленому законом порядку.
Для того щоб мати
можливість бути учасником правовідносин, їхні суб'єкти повинні володіти
правосуб'єктністю:
а) правоздатністю
— передбаченою нормами права здатністю су
б'єкта бути носієм суб'єктивних прав та юридичних обов'язків (ви
никає з моменту народження й припиняється в момент смерті);
б) дієздатністю
— здатністю суб'єкта своїми діями набувати й са
мостійно та свідомо здійснювати суб'єктивні права та викону
вати юридичні обов'язки (настання пов'язане з досягненням
певного віку та галуззю права); повна з 18 років
в) деліктоздатністю
— зумовленою нормами права здатністю
суб'єкта нести юридичну відповідальність за вчинені правопо -
рушення.
Обє’кти правовідносин.
Об’єктом правовідносин є матеріальні або нематеріальні блага, з приводу яких виникають
правовідносини.
В елементі правовідносин Зміст є дві складові:
Матеріальний
аспект – фактична поведінка, дії учасників. Наприклад
-передавання об’єкту від продавця до
покупця.
Юридичний аспект – це юридичні права й
обов’язки учасників правовідносин. Обов’язок продавця надати необхідну
інформацію про товар, передати його покупцю, обов’язок покупця – сплатити за
товар, право покупця – отримати товар належної якості.
Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин.
Підставою для виникнення правовідносин є наявність юридичного факту.
Юридичні факти — обставини, що виникають у житті певних суб'єктів, з настанням яких правові норми пов'язують суб'єктів, з якими норми права пов'язують настання певних юридичних наслідків, тобто виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Юридичні факти поділяються на окремі групи за такими показниками:
За наявністю волі суб'єктів:
події — це обставини (природні явища), виникнення та дії яких
не залежать від волі суб'єктів; народження, хвороба,смерть людини; стихійне лихо, пожежа; настання строку.
дії — це обставини, настання яких залежить від волі особи.
Розрізняють дії залежно:
від узгодженості з існуючими правовими нормами:
— правомірні — ті, що здійснюються на основі та згідно з приписами правових норм (юридичні акти — діяння, спрямовані на досягнення певного правового результату, і вчинки — діяння, безпосередньо не спрямовані на досягнення певного юридичного результату, але такі, що зумовлюють його настання);
— неправомірні, що чиняться всупереч приписам правових норм;
від суб'єктів:
— діяння фізичних осіб;
— діяння юридичних осіб;
від способу здійснення:
— вчинені особисто;
— вчинені через посередників;
бездіяльність — це стан абсолютної пасивності, відсутність дії.
Домашнє завдання:опрацювати параграф5.
Тема. Німеччина.
Матеріали до уроку
Основні поняття й терміни: « «рейхстаг»,
«бундесрат», «юнкер», «рейхсканцлер»; «бундесрат»; «федерація»; «культуркампф»; «кайзер».
Історичні діячі: О. фон Бісмарк, Вільгельм І. Знайди фото в інтернет
Основні дати й події:
·
18
січня 1871 р. –
проголошення Німецької імперії;
·
16
квітня 1871 р. –
прийняття Конституції Німецької імперії;
·
1871
– 1890 рр. –
канцлерство Отто фон Бісмарка;
·
1872 – 1876 рр.
– політика «культуркампф»;
Попрацюйте з атласом. З якими країнами межує Німеччина?
1. Канцлерство Отто фон
Бісмарка. Конституція 1871 р.
*Опрацюте текст
підручника с.
138-139, складіть тези.
*Записати
в зошит ( словники) визначення понять:
Рейхстаг - вищий законодавчий орган країни (імперський з’їзд)
Канцлер – голова уряду імперії,
призначався особисто кайзером і ніс відповідальність тільки перед ним.
Бундесрат – (Союзна рада) виконував
роль верхньої палати парламенту.
Кайзер – (імператор) король Пруссії
і головнокомандувач армії і флоту.
* Складіть «Систему органів влади в Німецькій імперії с.136-1
Культуркампф - антиклерикальні заходи
Бісмарка, які спямовані проти засилля духівництва у сфері культури. Держава
контролювала підготовку і признечення на посади духовних осіб. А «непримиренні» священники
зазнали репресій.
Юнкери – у Німеччині крупний
землевласник із дворян. Центром юнкерства була Східна Пруссія.
Мілітаризм – система політичних,
економічних та ілеологічниз засобів, що використовуються правлячими колами будь
– якої країни з метою нарощування воєнної могутності держави.
Німецька соціал-демократія с.139-140
*Скласти-план-відповіді
на питання
Зовнішня
політика Німеччини часів Бісмарка.
1.Укладаючи
«Союз трьох імператорів», Бісмарк заявив: «Навіть
найсприятливіший кінець війни ніколи не привиде до розкладу основної сили
Росії, яка базується на мільйонах власне росіян… Це незнищена держава
російської нації… Навряд чи зможе виникнути необхідність війни Німеччини з
Росією, якщо тільки дурощі й помилки не змінять ситуації». Бісмарк зробив цю заяву з урахуванням ситуації в
Європі.
Поясніть чому.
2. З 1878 до 1892 р. Бісмарк сприяв укладанню
договорів Німеччини з Австро – Угорщиною, Італією. Ситуація в Європі змінилася
докорінним чином, а колишні слова Бісмарка про те, що «навряд чи може виникнути необхідність війни з
росією», дещо відійшли на другий план.
1) Назвіть події, про які йдеться.
2) Як ви вважаєте, до розриву відносин з якими країнами Європи вели ці події Німеччину й чому Вільгельм ІІ і перехід Німеччини до «світової політики».с.140-141 Складіть схему «Напрямки зовнішньої політики Німеччини»
Вислови діячів.
«Король на чолі Німеччини, Німеччина на чолі
світу» (Бісмарк).
«Німеччину не слід виключати зі змагання інших
народів за панування над країнами, що мають багаті перспективи» (Бюлов).
«Ми не хочемо нікому заважати, але ми не
дозволимо нікому стати нам на шляху. Ми маємо свої інтереси у всіх частинах
світу» (Бюлов).
«Пощади не давати, полонених не брати! Діяння
німців у Китаї повинні запам’ятатися на тисячу літ так, щоб ніколи китайці не
посміли навіть криво поглянути на німця»
(Вільгельм
ІІ).
«Морські інтереси Німеччини зросли утворенням
імперії…» (Тірпіц, морський міністр).
Домашнє завдання . Опрацювати параграф 17 підручника. Підготувати відповіді на запитання і завдання до параграфа.
1. Власність у вашому житті.
Кожного дня вам доводиться чути слова: «Це моє», «Ця книга
належить школі», «Це державна власність». Проте, чи замислювалися ви над тим,
що означають ці слова?
У
сиву давнину все те, що мали люди, належало людському колективу — людському
стаду, племені тощо. І це не дивно — адже тоді людині було вижити дуже складно.
Час минав, удосконалювалися знаряддя праці, і вже кожна людина могла
забезпечити себе самостійно, мала свої знаряддя праці, одяг, а згодом — і житло
тощо. Усе те, що належить людині, називають власністю. Про важливість цього
поняття свідчить те, що йому присвячена спеціальна норма Конституції України.
Робота з
документом
Конституція України
Стаття 41. Кожен має право володіти,
користуватися і розпоряджатися своєю власністю (...).
Що
ж означають ці слова з Основного Закону України? Подивімося навколо себе.
Ручка, яку ми тримаємо в руці, створена для того, щоб нею писати. Отже, коли ви
занотовуєте новий матеріал, ви користуєтеся нею. Однак, якщо в цей час вона
лежить у книжці замість закладки, ви теж користуєтеся нею. Так само ви
користуєтеся ручкою, якщо вона виконує роль указки на уроці географії. У
будь-якому випадку, коли ви застосовуєте річ для задоволення своїх потреб, ви
користуєтеся цією річчю.
Коли
ручка у вас у руках — ви можете перекласти її на інше місце, так само, як
можете підсунути стілець ближче чи далі від столу. Якщо ви можете впливати на
річ безпосередньо — змінювати її розміщення, пересувати її тощо, говорять, що
ви володієте річчю.
Третє повноваження власника —
розпорядження. Про нього йдеться,
коли ви вирішуєте подальшу долю речі. Свою ручку ви можете подарувати чи
позичити однокласнику, поміняти на іншу, урешті, якщо вона вийшла з ладу, —
викинути. Саме в цих випадках говорять, що ви розпоряджаєтеся річчю.
Інколи
ми користуємося майном, навіть якщо не є його власниками (наприклад, узявши
речі в прокатному пункті або проживаючи в державній приватизованій квартирі, ми
володіємо та користуємося ними). Проте розпоряджатися своїм майном може, як
правило, тільки власник лише він здебільшого має право продавати його,
дарувати, передавати в спадок тощо.
Конституція
України проголосила захист права власності, закріпила норму про непорушність
права приватної власності. Ця норма нова в нашому законодавстві. У минулі роки,
на жаль, мали місце випадки свавільного вилучення власності: після революції
було вилучено власність буржуазії та поміщиків — експлуататорів, як їх тоді
називали; забирали майно в селян під час колективізації 30-х років XX ст.
За
правовими нормами, що нині діють в Україні, вилучити речі що знаходяться в
приватній власності, можна тільки у виняткових спеціально зазначених у законі
випадках і лише після попередні і
відшкодування їх вартості. Наприклад, вирішено прокласти
і
ні по метро до нового житлового району через ділянку, на якій виходиться дачні
будинки. У цьому випадку вилучити власність
дачників (будинки, землю, господарські споруди, насадження) можна лише
після виплати компенсації за це майно. Конфіскувати ж, тобто вилучити майно без
компенсації, можна тільки за рішенням суду (як правило, якщо скоєно
правопорушення).
Власність може
належати різним особам. Те, що належить окремим людям, — це приватна власність;
кожне село, місто, район, область мають свою власність — її називають
комунальною власністю (саме до неї належить більшість шкіл). Чимало майна
належить і до державної власності.
До
приватної власності належить майно, власником якого є окрема людина. Це
приватизована квартира, власний автомобіль, речі особистого користування. У приватній власності сьогодні може бути підприємство, корабель тощо. Однак
деякі види майна не належать до приватної власності — це вогнепальна зброя (крім мисливської), вибухівка, наркотичні речовини (крім ліків, що отримані
за рецептом лікаря). Для володіння іншими потрібний дозвіл певних органів
(наприклад, для придбання холодної, газової чи вогнепальної мисливської зброї
необхідно отримати дозвіл органів внутрішніх справ).
Велике
значення має державна власність. До
державної власності відносять майно Збройних сил України, залізниці,
найважливіші культурні, освітні та медичні установи тощо.
Комунальною власністю є більшість шкіл і лікарень, трамваї та тролейбуси, значна частина житла тощо. Нині інтенсивно відбувається процес переведення частини державної власності до приватної, тобто процес приватизації.
2. Як стати власником.
Напевно, більшість із нас не відмовиться стати власником. Проте, як можна це зробити
Найчастіше
ви отримуєте речі шляхом купівлі. Майже кожен день ви купуєте хліб та інші
продукти в магазині, пиріжки, сніданок чи обід — у шкільній їдальні, разом із батьками купуєте одяг,
взуття, шкільне приладдя, інші необхідні речі.
Часом вам доводиться стикатися з набуттям власності внаслідок дарування. Ви даруєте другу чи подрузі певні речі на день народження, батьки роблять вам подарунок на Новий рік.
Ще одним шляхом набуття власності є знахідка або скарб. Пригадаймо відомий мультфільм про Чебурашу та крокодила Гену. Гена бачить на вулиці гаманець, намагається його підняти. Уявімо, що крокодил підняв гаманець. Що він має зробити? Або ж інша ситуація. При ремонті будинку власник квартири в стіні знайшов горщик із золотими монетами початку XX ст. Кому вони належатимуть?
3. Власність і діти.
Пригадайте, як ви отримували речі, які тепер є вашою власністю.
Висловіть
свою думку, чи можуть неповнолітні мати ті ж самі права щодо власності, що й
дорослі.
1. 9-річний хлопчик отримав на день народження
цифровий фотоапарат. Однак він не вміє ним користуватися, фотографувати йому не
цікаво. Хлопчик хоче поміняти фотоапарат на іграшку — автомобіль із
дистанційним управлінням, який пропонує його 18- річний знайомий. Чи може
відбутися такий обмін?
2. 15-річна дівчина брала участь у зйомках
рекламного відеороліка й отримала за роботу значну суму грошей. Вона прийняла
рішення придбати моторолер, про який давно мріяла. Мати і батько дівчини
категорично проти покупки, уважаючи її небезпечною. Між батьками та донькою
виник конфлікт. Як його вирішити, чи має право дівчина розпоряджатися грішми?
3.
7-річний хлопчик і його батьки несподівано дізналися, що двоюрідна бабуся
залишила йому в спадок будинок і значну суму грошей на банківському рахунку. Чи
може хлопчик отримати спадщину й користуватися нею?
4.
17-річна дівчина одружилася з 20-річним хлопцем. Невдовзі після цього вона
вирішила подарувати своєму чоловікові коштовну прикрасу, яку тримала в
подарунок на весілля. Батьки категорично проти цього, наполягаючи, що в
сімнадцять років вона ще не може самостійно приймати подібні рішення. А яка
ваша думка?
Для
відповіді скористайтеся витягами із Цивільного кодексу України.
Цивільний
кодекс України
Стаття
31. Часткова цивільна дієздатність фізичної особи, яка не досягла чотирнадцяти
років
1.
Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право:
1) самостійно вчиняти дрібні побутові
правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові
потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та
стосується предмета, який має невисоку вартість;
2) здійснювати особисті немайнові права на
результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Стаття
32. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до
вісімнадцяти років
1. Крім правочинів, передбачених статтею 31
цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років
(неповнолітня особа) має право:
1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком,
стипендією або іншими доходами;
2) самостійно здійснювати права на результати
інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом (...);
4)
самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися
вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
2. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за
згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
На
вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або
нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків
(усиновлювачів) або піклувальника.
3. Неповнолітня особа може розпоряджатися
грошовими коштами, що внесені іншими особами у фінансову установу на її ім'я,
за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
5.
За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів),
піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої
особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами
або позбавити її цього права.
Суд
скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали
обставини, які були підставою для його прийняття.
Стаття
34. Повна цивільна дієздатність
1. Повну цивільну дієздатність має фізична
особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
2. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка
не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту
реєстрації шлюбу (...).
Стаття
35. Надання повної цивільної дієздатності
1. Повна цивільна дієздатність може бути
надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим
договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком
дитини.
2. Надання повної цивільної дієздатності
провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої
особи, за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі
відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за
рішенням суду.
3. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.
За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.
Домашнє завдання.На с.118 виконати 1і 3завдання
Назва |
Дата |
Мета |
Учасники |
Діяльність |
Результат |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема: Суспільно-політичне життя в 60–80-х роках ХІХ століття
Адаптована вправа «Москвофіли
та народовці: боротьба за вплив» в рамках проєкту "Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність"
Опис |
|
||||||||||||||||||
У 60–90-х роках ХІХ століття Галичина перетворилася на
центр національного руху. Становлення руху
відбувалося під впливом політичних подій у самій Австро-Угорщини.
Досить сильними були національні рухи угорців, чехів, поляків. Доля «клаптикової» імперії
багато в чому залежала
від компромісів, які укладалися з національними елітами великої й багатоманітної
країни. Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську
вплинуло на західноукраїнські землі: Галичина й Буковина
підпорядковувались Австрії, а Закарпаття — Угорщині. 1.Особливості польсько-українських відносин в Галичині. -відносини
характеризувалися боротьбою за владу в Галичині,
бажання українців розділити Галичину на Західну (переважно польську) та
Східну (переважно українську), австрійська влада часто виступала на стороні
поляків. 2. Ідеї та погляди стосовно майбутнього українських земель що панували серед західноукраїнської інтелігенції в першій половині ХІХ століття. - більшість інтелігенції робило акцент на культурній, просвітницькій, видавничій діяльності; у своїх творах вони обґрунтовували історичне право українського народу на самовизначення, підкреслювали єдність українців Західної та Наддніпрянської України; учні можуть згадати діяльність греко-католицького духовенства, «Руську трійцю», видавництво «Русалки Дністрової», активізацію українців під час «весни народів». Реформи в Австрійській імперії
1860-х років закріпили польську монополію на владу в Галичині.
Також поляків підтримувала верхівка місцевого єврейського населення. А зі скасуванням обмежень на
проживання в містах, євреї активно поверталися
в суспільне життя західноукраїнських
міст. Також хвиля антиєврейських погромів у Російській
імперії тільки закріпила серед єврейського населення Галичини сприйняття
польської влади у краї як
гаранта спокою та безпеки. У таких
непростих умовах український рух розколовся на дві течії: «русофілів / москвофілів» та «народовців / українофілів». Опрацюйте витяг із книжки українського
історика Ярослава Грицака «Нарис історії України: формування модерної української
нації ХІХ–ХХ століття» (див.
додаток 1) і визначить: умови, які вплинули на
формування та розвиток течій, які канали поширення інформації використовували
течії та які їхні основні ідеї.
Обидві течії формувалися під впливом
конкретно-історичних умов, упереджень (вороже ставлення народів, які
проживали на території Галичини, один до одного) та стереотипів поведінки (віра в доброго царя). На
прикладі розколу в західноукраїнському
русі можна побачити, наскільки важливим було монополізувати канали впливу,
які охоплювали маси населення. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ москвофіли, використовуючи зневіру населення в австрійській
владі, коштом Російської імперії змогли зайняти ключові позиції в суспільній думці Західної України
в 1860-х роках, а також завдяки чому народовці
повернули свої позиції в західноукраїнському
суспільстві (розширення каналів комунікації,
які охоплюють селянство, створення читалень тощо). Москвофіли
використовували маніпуляції для поширення та укорінення своїх ідей. Виділяють
три рівні маніпулювання: 1) посилення
наявних у свідомості людей потрібних
маніпуляторові ідей, настанов, мотивів, цінностей, норм; 2) часткові,
малі зміни поглядів на ті чи інші події, процеси, факти, що також впливає на
емоційне і практичне ставлення електорату до конкретного явища; 3) докорінна,
кардинальна зміна життєвих настанов шляхом поширення серед виборців
сенсаційних, драматичних, надзвичайно важливих для них повідомлень. ВИСНОВОК Отже,
розглянувши еволюцію суспільної думки Західної України у 1860–1880-х роках,
можна визначити, що народовці теж розкололися на поміркованих та радикальних.
А москвофіли довше зберігали позиції
на Буковині (через православну церкву) та на Закарпатті (завдяки значним
коштам із Російської імперії). |
|
Додаток 1.
Суспільно-політичне життя в 60-80-х рр. ХІХ століття
Перенесення центру національного руху на західноукраїнські землі Посилення польських позицій у Галичині привело до розколу в руському таборі. Його лідери почували себе зрадженими австрійським урядом, який полишив їх віч-на-віч з сильнішим польським супротивником.У пошуках нових аргументів на користь своїх національних прав вони прагнула довести, що мають за собою такі ж старі політичні та культурні традиції, як і поляки. З цією метою одна частина (староруси) посилалася на історію Київської Русі й ГалицькоВолинського князівства, на церковно-слов’янську літературу, інша ж (москвофіли) шукала порятунку від полонізації в орієнтації на Російську імперію та її російськомовну культуру. У середовищі останніх верх взяла думка, що “краще втопитися у російському морі, ніж у польській калабані”. Москвофіли заперечували існування окремого українського народу, а галицьких русинів зачисляли до “єдиного великорусского народу”, що проживає на триторії “від Карпат до Уралу”. Ця позиція була заявлена групою руської інтеліґенції у Львівській газеті “Слово” (1861-1887) після поразки Австрії в австро-пруській війні (1866). На москвофільські позиції перейшла більша частина старої руської інтеліґенції, в тім числі й Яків Головацький. На хвилі зростання антипольських настроїв москвофіли перейняли керівництво в існуючих руських організаціях у Львові – Галицько-Руській матиці, Народному домі, побудованому у 1851-1864 рр. на всенародні пожертвування, та відкритій у 1861 р. “Руській бесіді”. Московська орієнтація стає домінуючою у політичному і громадському житті галицьких українців 1860-1880-х років. Москвофільське «Общество им.Михайла Качковского» у 1871-1878 рр. мало аж 181 народну читальню у галицьких селах, тимчасом як українська течія – народовці – заснували всього 8 читалень. Одним з елементів можливої конструкції російської ідентичності У Галичині була широко поширена серед руських селян віра у російського царя. Загалом русини Галичини були відомі своєю лояльність до австрійського імператора… але в специфічних обставинах 1860-1880-х рр. ця лояльність відтискувалась вірою у російського царя… він щойно (у 1861 р.) скасував панщину, розправився з польськими повстаннями та запровадив реформи у Правобережній Україні… (яку час від часу відвідували галицькі селяни)…Наївна віра в російського царя мала, насамперед соціальний, а не національний вимір – подібні чутки поширювалися і серед чеських та болгарських селян. Перемога російської ідеї з огляду на сумне становище підросійських українців після Валуєвського й Емського указів могла б стати трагедією для всього українського руху. На щастя, цього не сталося. Незважаючи на тимчасову перемогу москвофільської течії, традиції “Руської трійці” і 1848 р. продовжували жити у галицькому суспільстві. Зростання національної свідомості у Галичині відбувалося під впливом українського руху на Наддніпрянській Україні і поширення поезій Тараса Шевченка. На початку 60-х років зароджується народовецький рух, який був представлений переважно молодою українською інтеліґенцією. На його чолі стояли Володимир Шашкевич (син Маркіяна), Ксенофонт Климкович, Федір Заревич, Євген Згарський, Данило Танячкевич. У 1862-1866 рр. за їх участю у Львові виходили літературні часописи “Вечерниці”, “Мета”, “Нива”, “Руслан”. Народовці мали сильні впливи у студентських організаціях – громадах, які виникали і діяли за зразком київської громади (перша така громада виникла у Львові 1863 р.). У 1868 р. у Львові зусиллями народовців було утворене товариство “Просвіта”, яке видавало популярні українські книжки, засновувало читальні й охоплювало своїми впливами широкі селянські маси. Піднесення української орієнтації в Галичині стало результатом свідомих зусиль східноукраїнських патріотів, які мали на меті перенести сюди центр всеукраїнської діяльності і перетворити цей край у П’ємонт України. У 1873 р. за спільною ініціативою наддніпрянців і галичан на капітал полтавської поміщиці Єлисавети Милорадович у Львові було утворено літературно-наукове Товариство ім.Тараса Шевченка (з 1892 р. – Наукове Товариство ім.Тараса Шевченка, НТШ). З 1880 р. за редакцією Володимира Барвінського у Львові починає виходити щоденна українська газета “Діло” (сама назва газети свідчить про її опозицію до москвофільського “Слова”), а з 1883 р. – літературно-науковий журнал “Зоря”. У 1879 р. Юліан Романчук розпочинає видавати газету для селян “Батьківщина”. У 1885 р. народовці засновують політичне товариство “Народна Рада” на чолі з Юліаном Романчуком. З 1880-х рр. народовці поступово стають провідною силою в руському таборі, відтиснувши москвофілів на другі позиції. Сильним ударом по москвофільському рухові став судовий процес 1882 р. над його лідерами (Іваном Наумовичем, Венедиктом Площанським та ін.), звинуваченими австрійської владою у зв’язках з російським урядом та державній зраді. Ярослав Грицак Нариси з історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ століття, Київ: видавництво «Генеза», 200
https://www.youtube.com/watch?v=PHjtWPpYNdw Цивільне право
Основні
події та дати:
·
Доктрина державного соціалізму
Маркса і Енгельса,
·
Теорія соціальної демократії
Фердинанда Лассаля,
·
Теорія соціальної демократії
Фердинанда Лассаля,
·
Соціал-демократична течія політичної
думки
«Мета - ніщо, рух –
все».
Е. Бернштейн
Теорія соціальної демократії Фердинанда Лассаля
Домашнє
завдання. На основі слайдів
складіть таблицю (назва течії з поясненням терміну, ідеолог, основні
ідеологічні засади, висновок в кінці таблиці)
С.143-145-працюємо за алгоритмом: дата, мета, учасники, діяльність, наслідки
Домашнє завдання. Параграф 16, пит.13 виконати в зошиті.
Історія України
1.Пропоную вам написати есе "Період Руїни в історії козацької України".
2. Опрацювати параграф 26 , а пит. 13 виконати в зошит. Всі роботи надсилаємо, як особисті.
Всесвітня історія.
1. Ознайомитись з текстом параграфа 21 опрацюйте запитання і завдання нас.175-176 (10-письмово в зошит)
2.Виконати роботу з" Узагальнення знань за розділом 4"( письмово виконуємо 1. 2, 4- одного за вибором, 5, 10 питання)
3. Роботи надсилаємо для перевірки.
Повідомлення. Всеукраїнська школа онлайн
Шановні друзі! Переходимо до вивчення нової теми
Тема: Українська держава за гетьманування Івана Мазепи
«Іван Мазепа – це патріот своєї держави, чи зрадник українського народу».
Перед нами стоїть проблема, яку кожен повинен вирішити для себе . Сьогодні нам важко оцінити дії Мазепи і ми зобов'язані сприймати його таким, яким він був, виявляючи толерантність до цієї особистості.
План:
1.Коломацькі статті 1687 року.
2.Іван Мазепа – історичний портрет.
3.Внутрішня і зовнішня політика гетьмана.
У 1687 році гетьманом Лівобережної України став І.Мазепа. Своє правління розпочав як політик проросійської орієнтації. Про це свідчать підписані ним Коломацькі статті, які регламентували українсько – російські відносини. Наприкінці 1687 року на річці Коломак отаборилося українське і російське військо після невдалого Кримського походу, де й були підписані дані статті.
Ознайомтеся і спробуйте дати оцінку Коломацьким статтям.
Коломацькі статті 1687 р.
Значно розширювалась російська присутність в Україні та обмежувалася козацька автономія.
Гетьман не мав права без царського указу зміщувати з посад козацьку старшину.
У Батурині при гетьмані розташовувався московський стрілецький полк.
Війську Запорізькому заборонялося зноситися з чужоземними державами, вести торгівлю з Кримом.
Козацька верхівка мала сприяти українсько – російським шлюбам.
Стверджувалося, що « Малоросійський край» є частиною «их царського Пресветлого Величества».
Отже, Коломацькі статті закріплювали автономію України у значно обмеженому вигляді та розширювали російську присутність.
Прийнявши булаву І.Мазепа гетьманував в Україні 22 роки до 1709 р. Він був улюбленцем Петра І, який нагородив його орденом Андрія Первозванного, найвищою нагородою Московської держави. Але той же цар наказав служити йому анафему-релігійне прокляття. Уже майже 320 років історики сперечаються, хто ж він І.Мазепа – патріот чи зрадник?
Діти опишіть зовнішність І.Мазепи за його портретом
Приймати булаву у ті часи було надзвичайно складно. Жоден гетьман не помер з булавою у руках за ціле століття, окрім Б.Хмельницького. Тому Мазепа обрав політичний принцип діяльності:
«Вміти змінювати шкуру лева, що примушує тремтіти вовка».
Щоб зрозуміти цю фразу ми маємо визначити зовнішню та внутрішню політику гетьмана.
Самостійна робота за підручником
Внутрішня політика_______________Зовнішня політика______
Розбудовував Україну за західно- 1. Намагався зберегти автономію
європейським зразком, зберігаючи України.
козацький устрій. 2. Сподівався об*єднати під своєю
Намагався піднести роль гетьма- владою всі українські землі,
на та старшини. що були під владою Польщі,
Проводив велику культурно- Криму і Туреччини.
освітню політику, дбав про освіту, 3. Негативно ставився до союзу з
науку, мистецтво, книгодрукува- Польщею та Туреччиною.
ння.
Період його гетьманування –
це час відродження України, час
її економічного, політичного,
культурного поступу.
Мазепа йшов до «вчинка лева», хитруючи і прислужуючи царю, як лис. Він чекав нагоди здійснити свою мрію – зняти ярмо московського царя. Але гетьман припустився помилки, зробивши ставку на козацьку старшину, яка заздрила його славі, таланту, прихильності Петра І. За спиною гетьмана на нього писалися доноси і у вирішальний момент козацька верхівка не підтримала його.
У 1708 році Карл ХІІ розбив московське військо під Лісною і Мазепа з 4 тис. козаків перейшов на бік шведів. Розлючений Петро наказав знищити Батурин, перебивши його населення. У червні 1709 року під Полтавою відбулася вирішальна битва між російськими і шведськими військами. У кровопролитному бою переміг Петро І. Мазепа намагався через старшину підняти українських селян проти Москви, але його не підтримали.
Разом із шведським військом і залишками козаків він відступив до Туреччини. Гетьман був хворий, вбитий морально. У вересні 1709 року він помер у Бендерах.
Опрацювання джерел.
Документ 1. З промови Івана Мазепи перед Запорізьким військом 26 березня 1708р.
«…Бог мені свідок, що, віддаючись у руки шведського короля, я роблю це не з легковажності і не з приватних інтересів для себе, а з любові до вітчизни. У мене немає ні жінки, ні дітей: я міг би податися в Польщу або будь-куди й спокійно перебувати там решту днів мого життя; але, управляючи стільки часу Україною із дбалістю і відданістю, наскільки вистачило мені здібностей, я за обов'язком честі та сердечної любові не можу, згорнувши руки, лишити цей край на свавільство неправедного гнобителя. Мені добре відомо, що цар має намір пересилити нас усіх в інший край, а вас, запорожці, всіх обернути в драгунів і ваші житла зруйнувати дощенту…Я вважаю за свій обов'язок удатися до шведського короля і сподіваюся, що Бог, який убезпечив нас, допоможе нам скинути з себе ганебне ярмо».
Документ 2. Заголовки тогочасних французьких газет про події на українських землях.
„Жахлива різанина"
„Жінки і діти на вістрях шабель"
„Уся Україна купається в крові"
„Меншиков уживає московського варварства"
Документ 3. Опис біографа Карла XII Адлерфельта про знищення Батурина - тогочасної столиці Гетьманщини.
«Цар, прагнучи помститися Мазепі, проти якого опублікував грізний маніфест, наказав Меншикову негайно заатакувати його столицю, поки шведи не прибули на допомогу. Меншиков напав на неї та здобув її. Потім дав наказ вимордувати всіх без огляду на вік чи стать... Рівно ж по-варварському сплюндрував і спалив усе місто та млини.»
Додаток 4. 29-30 жовтня 1708 р. між українцями та Карлом XII було укладено договір.
Договір передбачав таке: „Україна має бути незалежною та вільною; всі загарбані Московією землі, що колись належали „руському" народові, мають бути повернені Українському князівству; шведський король зобов'язаний захищати країну від усіх ворогів... шведський король не має права претендувати на титул князя чи командувача збройних сил князівства; для стратегічних потреб шведське військо може займати п'ять українських міст".
Дайте відповідь на проблемне питання
« Іван Мазепа – це патріот своєї держави, чи зрадник українського народу»......
Історична особа не буває ідеальною, як і кожна людина, тому оцінювати її треба, враховуючи яку мету вона ставила і які методи її досягнення обирала. Трагедія Мазепи в тому, що благородну мету – утворення незалежної держави – він намагався здійснити невірними способами. Але його крок з нашого епіграфу дав багатьом не зневіру, а силу. Як зазначив Г.Хоткевич: «Може, й не весь він чистий, як Христос, може й не один гріх на його душі, але все ж його ім'я серед борців, а не серед тих, «хто за шмат гнилої ковбаси» продав рідний край, і народ, і його будучність і свободу».
Домашнє завдання.
Опрацювати параграф 26 підручника, запитання і завдання до теми.
Творче завдання за вибором
1.Написати міні-твір «Анафема, анафема, анафема!» про показову страту І.Мазепи (високий рівень).
2.Переглянувши відео написати роздум про роль,значення і наслідки діяльності І. Мазепи https://www.youtube.com/watch?v=OBlsTdMxNc0
Всесвітня історія
Тема: Початок індустріальної (промислової) революції, її вплив на життя різних верств населення. Просвітництво. Енциклопедисти. Класицизм.
Початок індустріальної (промислової) революції, її вплив на життя різних верств населення.
Епіграфом до сьогоднішнього уроку ми візьмемо слова відомого німецького філософа І.Канта : «Май мужність користуватися власним розумом!» Сьогодні на уроці ми дізнаємося, що призвело до широкого розповсюдження фабрик в Європі, як змінилося повсякденне життя європейців після промислового перевороту, які ідеї було закладено в основу Просвітництва.
Аграрний переворот в Англії підготував ґрунт для промислового перевороту.
Записуємо:
Промисловий переворот - винайдення й широке впровадження у виробництво машин, здатних замінити ручну працю.
ПЕРЕДУМОВИ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ В АНГЛІЇ
Політичні Ліквідація абсолютизму та встановлення парламентської монархії
Соціальні Формування ринку робочої сили. Перехід дворянства до підприємницької діяльності
Економічні Перехід землі в приватну власність та ліквідація обмежень у виробництві та торгівлі. Розорення дрібних власників. Огороджування
Наукові Створення теоретичних основ механіки (Ісаак Ньютон)
Технічні Підвищення продуктивності праці за рахунок використання механічних пристроїв
Почався промисловий переворот у найстарішій галузі англійської промисловості-текстильному виробництві. З ХVІІ століття конкурентом англійських тканин стає дешевий індійський ситець. Для того щоб витримати конкуренцію англійці винайшли рухливий човник.Він приводився у рух пружиною, рухався удвічі швидше і дав змогу помітно прискорити виробництво. У 1765 р. тесляр і ткач Джеймс Харгвіс виготовив прядку «Дженні»,за допомогою якої один робітник міг приводити в рух 18-20 веретен. Річард Акрайт привласнив чужий винахід –пристосував до «Дженні» водяне колесо, а згодом у 1771 р. побудував першу в Англії фабрику.
Винаходи слідували один за одним і в інших галузях промисловості. Джеймсом Ваттом було створено перший паровий двигун. Промисловий переворот вимагав вдосконалення транспорту.Перевезення належало зробити надійним та дешевим. Джон Меткар перший зробив опуклу дорогу і проклав канали для стоку води.
Переглянути віддеоролик
http://youtube.com/watch?v=wSrR2X0dO58
Робота з текстом підручника
У чому робітники вбачали причини своїх бідувань
Невдоволення фабричних робітників виливалося в бунт проти машин. Вони вривалися на фабрики, ламали верстати, а інколи і спалювали й самі фабричні будинки. Таких людей називали луддитами по імені Неда Лудда - юнака який начебто перший розробив ткацькі рами на панчішній фабриці. Підприємці зазнавали великих збитків і вимагали від уряду захисту. Парламент прийняв закон про смертну кару за псування машин.
Просвітництво.
Робота з текстом підручника(с.178-182, 190) Зачитайте закінчення речення:
Ідеалами Просвітництва стали…
Мислителі тієї епохи-просвітителі-вірили…
Помітним явищем історії Європи…
Основи англійського Просвітництва заклав….
ЇЇ батько, Адам Сміт….
Робота з історичним джерелом(с.185)
Що Кант називає просвітництвом.
Одним із засновників французького Просвітництва був Шарль Монтеск'є, який розробив теорію поділу влади (законодавчу, виконавчу і судову).
Найпомітніша постать Французького Просвітництва-Марі Франсуа Аруе (Вольтер). Він критикував церкву, проте вважав релігію необхідною для утримання народу в покорі.
Новий етап у розвитку французького Просвітництва пов'язаний з ім’ям Жака Руссо. Мислитель не визнавав позитивних наслідків прогресу і закликав повернутися до життя на лоні природи, стверджував, що розвиток науки і мистецтва псує суспільство.
Чи погоджуєтесь ви з твердженням Руссо про науки і мистецтво?
Свій погляд мав Руссо і на державну владу. Це мала бути держава вільних і об’єднаних у могутній колектив рівних людей - республіка.
У чому великий мислитель бачив причини бідувань суспільства?
3.Енциклопедисти
Перегляд відеоматеріалу «Діяльність вчених енциклопедистів». http://youtube.com/watch?reload=9&v=jlGCyaXQcmM
Запитання
В чому полягав задум Дені Дідро?
Яку назву мало видання двох авторів- філософа Д.Дідро і математика Жана Д'Аламбера?
Хто писав статті до цього видання?
Хто підтримав видання «Енциклопедії»?
Чому видавати «Енциклопедію» була заборонено?
Як вплину на тодішнє суспільство ця масштабна праця?
5.Французький класицизм
Символом культури Франції став новий художній стиль - класицизм. Ідеалом, гідним наслідування митці вважали сюжети з античної історії та міфології. Головне гасло «Розум і порядок в усьому».
Робота з текстом підручника(с.187-188) Складаємо таблицю та записуємо її в зошит
Галузі культури Здодутки
Театр
Живопис
Архітектура
Я ,ВСІХ ВАС, ВІТАЮ З ПОЧАТКОМ НОВОГО ТИЖНЯ. ПРОПОНУЮ МАТЕРІАЛИ І ЗАВДАННЯ НА ПЕРІОД З 13.04по17.04.2020р.
Історія України
Тема. Україна в подіях Північної війни. Полтавська битва.
Інструкція. (Я з вами. Працюємо разом.)
1. Читаємо інформацію.
Гетьманщина вумовах Північної війни (1700-1721рр.)
У серпні 1700 р. Росія розпочала війну проти Швеції за вихід до Балтійського моря й утвердження в Прибалтиці. Ця війна дістала назву Північної. Українські козаки вимушені були воювати за інтереси Росії і брати безпосередню участь у війні.
У 1706 р. Іван Мазепа завдяки посередництву польського короля Станіслава Лещинського розпочав таємні зносини зі шведським королем Карлом ХІІ. У вересні
1707 р. уже був готовий проект українсько-шведського договору, а на початку наступного року представник гетьмана уклав спільну угоду з польським і шведським монархами.
25 жовтня, залишивши в Батурині невелику залогу, разом з 4-тисячним військом вирушив на зустріч з Карлом ХІІ, який вирішив наступати на Москву через територію України.
Зустріч відбулася 29 жовтня у шведському таборі. Між українцями та шведами був укладений договір.
2 Працюємо з документами
Документ 1. Із записів принца Максиміліана Емануїла, учасника походу Карла ХІІ (1709)
«Уже здавна він (Мазепа) був ображений на свого покровителя царя, і тому він вирішив… перейти зі своїм військом до Карла і прийняти сторону Станіслава; він декілька разів шукав уже тоді приязні короля та пропонував йому свої послуги... (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 132)
Документ 2. З промови Івана Мазепи перед Запорозьким військом (26 березня 1708 р.)
«...Бог мені свідок, що, віддаючись у руки шведського короля, я роблю це не з легковажності і не з приватних інтересів для себе, а з любові до вітчизни. У мене немає ні жінки, ні дітей: я міг би податися в Польщу або будь-куди й спокійно перебувати там решту днів мого життя; але, управляючи стільки часу Україною із дбалістю і відданістю, наскільки вистачило мені здібностей, я за обов’язком честі та сердечної любові не можу, згорнувши руки, лишити цей край на свавільство неправедного гнобителя. Мені добре відомо, що цар має намір переселити нас усіх в інший край, а вас, запорожці, всіх обернути в драгунів і ваші житла зруйнувати дощенту. Якщо ви, запорожці, ще зберегли вашу вольність, то цим зобов’язані тільки мені, Мазепі. Якби царів намір здійснився, ви всі були б пов’язані, закуті й спроваджені на Сибір. Уже Меншиков вирушав зі страшною силою війська і треба визнати особливу опіку Провидіння над нами, що саме в цю пору шведський король вступив у наш край і подав усім доброзичливим людям надію на визволення від гнобителів. Я вважаю за свій обов’язок удатися до шведського короля і сподіваюся, що Бог, який убезпечив нас, допоможе нам скинути з себе ганебне ярмо». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 134–135)
Документ 3. Із промови гетьмана Мазепи до урядників військових і цивільних напередодні розриву з Москвою
«Ми стоїмо тепер, братіє, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо для себе шляху надійного, щоб їх оминути.
...Коли король шведський, завше переможний, подолає царя російського і зруйнує царство його, то ми з волі переможця неминуче будемо примислені до Польщі і віддані в рабство полякам.
А як допустити царя російського вийти переможцем, то вже лиха година прийде до нас од царя того, бо ви бачите, що,... прибравши собі владу необмежену, карає народ той своєвільно, і не тільки свобода і добро народне, але й саме життя його підбиті єдиній волі та забаганці царській.
Отже, зостається нам, братіє, з видимих зол, які нас спіткали, вибрати менше, щоб нащадки наші, кинуті в рабство,… наріканнями своїми та прокляттями нас не обтяжили». (Тараненко М. Г. Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 194)
Ознайомтесь з умовами українсько-шведського договору
• Україна стає незалежною і вільною. Всі землі, загарбані Москвою, повертаються назад Україні.
• Шведський король зобов’язувався захищати Українську державу від ворогів, коли про це попросить гетьман.
• Мазепа стає довічним князем України.
• Шведський король не має права претендувати на посаду князя в Україні, але для стратегічних потреб шведське військо має право займати п’ять українських
міст: Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч
Відповідаємо на запитання
1. Що об’єднує всі ці документи?
2. На яких умовах І. Мазепа домовився з Карлом ХІІ?
3. Що змусило Мазепу піти на угоду з шведами? Висловіть свою думку щодо цього.
4. Як ви вважаєте, яким чином угода Мазепи була сприйнята на Україні?
Воєнно-політичні акції Петра І проти українців.
Опрацьовуємо документ 4. М. Аркас про зруйнування Батурина
«30 жовтня у Погребках, де стояв цар табором, була військова рада; на ній ухвалено взяти й зруйнувати Батурин. 31-го Меншиков прибув із військом до гетьманської столиці і почав перемовлятися з полковником Чечелем, але ні до чого не договорилися, а козаки завзято гукали з мурів: «Усі тут помремо, а в столицю не пустимо!» Завзято одбивалися козаки од московського війська. Коли се 1 листопада уночі один з полкових старшин Прилуцького полка, Іван Ніс, прийшов до Меншикова і розказав йому, що знає потайну хвіртку — нею можна увійти у Батуринський замок. Через цю зраду загинув Батурин. Меншиков з частиною війська наполіг з усієї сили з противного боку Батурина, де скупчилося обороняти місто усе військо козацьке, а тим часом остання частина москалів пробралася через тайник у замок. Щойно чутка ся розійшлася, як городяни під проводом диякона і його дочки, кинулися вибивати москалів з тайника. Але було вже пізно, і Меншиков узяв гетьманську столицю,спалив її .
Усіх жителів, старих і малих, жінок і дітей, перебито до одного, частину старшин замордовано лютими карами, трупи їх прив’язано до дощок і пущено униз по річці Сейму на знак того, що Батурин загинув; останніх із старшин... закували у кайдани і повезли до Глухова. ...Привезених у Глухів старшин мордували і колесували». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 109)
Відповідаємо на запитання
Як ви вважаєте, знищення Батурина та його мешканців було лише помстою російського царя? А які ще цілі переслідував Петро І? Відповідь обґрунтуйте.
Документ 5. М. Аркас про показову «страту» Івана Мазепи й обрання нового гетьмана
«5-го листопада скидали Мазепу з гетьманського уряду, — справляли се так, як у театрі: спорудили шибеницю і винесли опудало, — ніби то самого Мазепу; на опудало повісили орден Андрія Первозваного, вичитали над ним усе те, що робив для гетьмана цар, усю до його царську ласку, а тоді прочитали усі провини гетьмана проти царя. Меншиков і Головкін вийшли на поміст і роздерли патент на чин Кавалера ордена, з опудало здерто орден Андрія Первозваного, а кат зачепив його канатом і повісив на шибениці.
6-го листопада була рада; на ній стверджено за гетьмана Стародубського полковника Івана Скоропадського, котрого заздалегідь призначив цар Петро.
Старшина хотіла було обрати за гетьмана Полуботка, але цар не пристав на се, кажучи, що Полуботок дуже хитрий і що з нього може вийти другий Мазепа.
11-го листопада приїхав у Глухів Київський митрополит Іоасаф із духовенством і 12-го, після молебну, на котрому був і цар, виголошено анафему і вічний прокльон зрадникові Мазепі. При тому митрополит ударив своїм жезлом портрет Мазепи у груди, а духовенство і клір, обернувши свічки до портрета, співали: «Анафема, анафема, анафема!» (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 109–110)
Відповідаємо на запитання
1. Як ви вважаєте, з якою метою була здійснена церемонія «страти» Івана Мазепи?
2. Про що свідчить проголошення церковного прокляття Івану Мазепі?
Документ 6. Д. Дорошенко про зруйнування Чортомлицької Січі
«...Цар Петро вислав військо на Запорожжя. У цьому війську був і полковник прилуцький Галаган, який зрадив Мазепу і пристав до царя. Сам колишній запорожець, Галаган провів москалів аж на саму Січ, що була тоді над річкою Чортомликом. На Січі було небагато козаків, але вони хоробро відбивали всі московські атаки. Москалі взяли січовиків зрадою з допомогою Галагана. Незважаючи на дане слово, що тим, хто піддасться добровільно, не буде ніякого лиха, москалі вирізали всіх запорожців, які піддалися; більшу частину полонених вимордували найлютішими муками. Січ спалили дощенту й зруйнували весь запорозький край». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993)
Відповідаємо на запитання
1. За що була зруйнована Чортомлицька Січ?
2. Як це відбувалося?
Полтавська битва.
Робота з текстом підручника. В зошит виписуємо цитати с.201.
Домашнє завдання.
1. З засобів масової інформації підберіть ілюстрації, фото, картини до цієї теми.
2.Опрацювати матеріал с.196-201.
Всесвітня історія
Тема: Освічений абсолютизм.
Інструкція. (Працюємо разом параграф 23)
1.Опрацюйте поняття
Освічений абсолютизм- політика в деяких монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику ,зображували своє правління як союз королів та філософів.
2.Робота з підручником(с.192)
Опрацюйте текст і дайте відповіді на питання.
*Як ви ставитеся до політики освіченого абсолютизму?
*Якими є характерні риси політики освіченого абсолютизму?
3.Риси освіченого абсолютизму перепишіть в зошит
Віротерпимість.
Поширення освіти, науки, мистецтва.
Меркантилізм(економічна політика ,що полягала в активному втручанні державної влади в господарське життя країни)
Ліквідація феодальних наслідків.
Секуляризація церковних земель.
2.У володіннях австрійських Габсбургів
Робота з підручником(с.192-195)
Опрацюйте матеріал підручника та заповніть таблицю «Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ»
Дайте відповідь на питання
В чому ,на вашу думку виявився «освічений абсолютизм» Марії-Терезії та Йосифа ІІ
3.Піднесення Бранденбург-Прусської держави
Опрацюйте матеріал с.195-198
Випишіть риси освіченого абсолютизму в правлінні Фрідріха, Фрідріха І, Фрідріха ІІ?
4.Російська імперія
Робота з підручником(с.199-201)
Опрацьовати матеріал підручника. Результати своєї роботи представити у вигляді ключових тез.( нижче подаються).
«Політика Катерини ІІ
Секуляризація церковного майна.
Віротерпимість.
Збільшення кількості губерній до 50,на чолі їх стояли губернатори ,підпорядковані безпосередньо монархині.
Створено окремі судові заклади для дворян,городян і вільних селян (але кріпаки залишалися під судовою владою власника-поміщика).
Підписано «Жалувані грамоти дворянству і містам».
В Петербурзі створено Учительську семінарію.
Відкриття народних училищ.
Подумайте
Яким чином імператриця хотіла виховати «нову породу людей» ?
Домашнє завдання
1. § 23 підручника.
2. Скласти історичний портрет одного з «освічених монархів».
3. Відеоролик до перегляду https://www.youtube.com/watch?v=YyAElRLQnak
[ 16 апреля 2020 г. 9:01 ] Ирина: Шановні учні! Пропоную пройти тестовий ряд за посиланням https://naurok.com.ua/test/istoriya-ukra-ni/klas-8 ТЕМА:Гетьман Мазепа . Північна війна.
21.04.-24.04.2020 р. Вітаю! Отримайте завдання на цей навчальний тиждень !!!
Історія України.
Тема. Гетьман П. Орлик і його Конституція.
Інструкція.
1Опрацюйте зміст Конституції. с.202-203
*Складіть опис за алгоритмом: назва держави, територія, правовий статус, адміністративний устрій, форма правління, органи влади, соціальна спрямованість).
2.Виконайте завдання на слайдах 2,3.
Домашнє завдання. На основі перегляду відеоролика скласти політичний портрет П. Орлика.https://www.youtube.com/watch?v=ws9QvVmlzmw
Всесвітня історія.
Тема. Міжнародні відносини ХVІІІст.
Інструкція.
1. Війни першої третини ХVІІІст.с.202-204
*Скласти табл.(дата, причини, учасники, хід, результат,наслідки)
2.Формування системи рівноваги в міжнародних відносинах. с.204
* Пояснити поняття системи рівноваги в міжнародних відносинах.
*Виписати основні суперечки між державами.
3.Семилітня війна.с.205-206.
*Опишіть якою була участь Росії у цій війні.
4.Поділи Речі Посполитої.с.206-207.
*Скласти табл.(дата. учасники, територія).
5.Війни з Османською імперією. с.207-209.
*Записати хронологію подій.
Домашнє завдання. Опрацювати параграф 24, терміни.
27.04.-30.04.2020. Вітаю Вас шановні учні! Ваші завдання на цей навчальний тиждень!
Всесвітня історія.
Тема. Утворення США.
Інструкція до роботи.
1. Перегляньте відео за посиланням.
https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=wPPl3QELNQI
2 Складіть в зошит хронологію подій.
3.Порівняйте положення "Декларації незалежності" та Конституцію США в таблиці за питаннями: назва, дата, правовий статус документа, організація влади, ставлення до державності, значення документів. с.217; с.220-221.
Домашнє завдання. Опрацювати параграф 25.
Історія України
Тема: Українська культура кінця ХVІІ — п. п.ХVІІІ ст.
Інструкція до роботи.
1. Ознайомтесь із змістом тверджень . Розташуйте в таблиці з записом в зошит.
«Особливості вп ливу на стан української культури в др. п. ХVІІ — на п .п.ХVІІІ ст.»
Позитивні Негативні
1.Збереження культурної основи попередніх століть
2. Розділ українських земель між різними державами
3.Ліквідація Української козацької держави
4. Відродження Української держави- в період Гетьманщини
5. Репресії проти української культури, з боку
Іноземних держав .
6.Культурницька політика українських
гетьманів (особливо І. Мазепи). Підтримка
ними освіти, книгодрукування, мистецтва та Української православної церкви 7.Підпорядкування Української православної церкви Московському патріархату.
8.Вплив західноєвропейської культури 9. Цензура до українського книгодрукування.
10.Національно-визвольна війна. 11. Виїжджали діячі української культури та церки до Москви. Контроль над освітою та наукою України з боку Російського уряду.
2. Самостійно складіть табл. за текстом с.207-217
Таблиця розвитку культури України к.ХУІІ – п.ХУІІІст
Галузі
культури Видатні діячі культури Досягнення культури
Освіта
Наука
Література
Книгодрукування
Живопис
Архітектура
Музика
Театр
3.Дайте аргументовану відповідь на 12 пит. с.217.
Домашнє завдання
Працюємо з текстом параграфа 28.
Завдання за вибором.
складіть рекламу на культуру цього періоду;- 9-10б;
напишіть вірш, використовуючи стилі літератури цього періоду 11-12б
Шановні учні! Щоб покращити підготовку дистанціних завдань скористатесь посиланням Уроки Пітона Каа 8 клас
04.05-08.05.2020р

ТЕМА. ЯПОНІЯ. КИТАЙ
Інструкція.
скласти до нього запитання
Історія України

- Становище Гетьманщини.с.223-224
Прізвище учня
|
Розділ5. Епоха просвітництва
|
Розділ6. Східний Схід
|
Сандул С.
|
7
|
8,6
|
Нагорянська К.
|
7,10
|
7,9
|
Компанієць Є.
| ||
Глущенко Д.
|
4
| |
Нестеренко К.
| ||
Шварьов Я.
| ||
Олійник А.
|
7
|
5
|
Кірієнко А.
|
5
|
5
|
Синюк А.
|
10
|
8
|
Прізвище учня
|
Розділ5. Українські землі в 20-90-х.рр. ХVІІІ ст.
|
Сандул С.
|
6,8,10,6
|
Нагорянська К.
|
8,9,8,6,9,8,9
|
Компанієць Є.
| |
Глущенко Д.
|
5,5
|
Нестеренко К.
|
5
|
Шварьов Я.
|
8,6
|
Олійник А.
|
5
|
Кірієнко А.
|
6,7
|
Синюк А.
|
9,5
|


ДАТА
|
КЕРІВНИКИ
|
ТЕРИТОРІЯ
|
РЕЗУЛЬТАТ
|
1734— 1738 рр.
|
Наказний
козацький
полковник
Верлан
|
Брацлавщина,
Поділля, частина Волині та Галичини
|
Виступ було
придушено польськими і російськими військами. Верлан із невеликим загоном
відступив у Молдавію
|
1741 — 1748 рр.
|
Г. Голий
|
Брацлавщина,
Уманщина
|
Виступ було
придушено регулярними польськими військами і надвірними командами місцевих
магнатів
|
1750 р.
|
О. Лях, К. Ус, М.
Мамай,
М. Сухий та ін.
|
Північне Поділля,
Уманщина, Київщина
|
Гайдамаки,
зазнавши поразок у відкритих сутичках із польськими та російськими військами,
відступили на Запорожжя, Лівобережжя та до Молдавії
|
1768— 1769 рр.
|
М. Залізняк, І.
Гонта
|
Правобережжя
|
Виступ було
придушено спільними зусиллями польських і російських військ
|
Особливості
|
Галичина
|
Буковина
|
Закарпаття.
|
Соціальні
|
|||
Політичні
|
|||
Економічні
|
|||
Релігійні
|
Всесвітня
історія.
Тема. Узагальнення
і тематичне оцінювання за розділом VI «Східний світ».

Це свято присвячено єдності України з європейськими країнами. Його відзначають кожну третю суботу травня, починаючи з 2003 року. В цей день ми святкуємо єдність наших спільних з європейцями цивілізаційних цінностей і пошановуємо історію кожного народу.
Зроби тематичну підбірку фото, користуючись інтернет ресурсом і надішли у Viber.
17 травня- День пам’яті жертв політичних репресій.

Цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Відзначався в четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26-го листопада 1998-го року). Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31-го жовтня 2000-го року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом від 15-го липня 2004-го року №797/2004 було встановлено назву «День памяті жертв голодоморів та політічніх репресій». Надалі, згідно Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. «День пам’яті жертв голодоморів», як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» - щорічно у третю неділю травня.
18.05.-22.05.2020
а)
Податок
|
1) наукова
й довідкова допомога, яка була вперше створена у Китаї й давала систематичне
уявлення про ту чи іншу галузь знань
|
б)
Енциклопедія
|
2) гвардія султана
|
в)
Яничари
|
3) воїни-добровольці,
які служили за військову здобич
|
4) сплата
коштів на користь держави
|
Чинники,
що сприяли розвитку культури
|
Чинники,
що негативно впливали на розвиток культури
|
Галузі
культури
|
Видатні
діячі
|
Основні
здобутки
|
Завдання.
* Перегляньте та повторіть матеріал.
Історія України
|
Всесвітня історія
|
Вітаю восьмикласники!
За бажанням долучаємось до Іетапу учнівської олімпіади з історії
Завдання
І етапу
Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії
8 клас
Разом балів 53
І. Тести (Максимум 10 балів)
1. У який з цих періодів кам’яного віку людина винайшла лук
і стріли:
А палеоліт;
Б мезоліт; В неоліт; Г
енеоліт.
2. У якій сучасній державі
знаходяться залишки шумерського міста-держави Ур:
А Іран;
Б Кувейт; В Ірак; Г
Сирія.
3. Як називалися області,
на які було розділено Перське царство за часів Дарія І:
А
провінції; Б сатрапії; В номи; Г
улуси.
4. Який з скіфських царів
карбував власну монету:
А Аспарух;
Б Лік; В
Таксакій; Г Атей.
5. Як називалися кораблі,
на яких нормани здійснювали свої походи:
А дракар;
Б дредноут; В галера; Г
фрегат.
6. Як називалися укріплені
місця, центри князівської адміністрації започатковані княгинею Ольгою для збору
данини у підкорених племенах:
А застави;
Б погости; В дитинці; Г
гради.
7. Після смерті Ярослава
Мудрого троє його синів утворивши тріумвірат правили Руссю. З нижче
перерахованих варіантів оберіть той, де правильно вказані імена цих трьох
Ярославичів:
А Ізяслав,
Святослав, Всеволод; Б Ігор, В’ячеслав,
Святослав; В Святослав, Всеволод, Ігор;
Г Ігор, Ізяслав, Святослав.
8. За часів правління якого
князя під Вишгородом було збудовано міст через Дніпро:
А Ярослава
Мудрого; Б Данила Галицького; В Володимира Мономаха; Г Ізяслава Ярославича.
9. Дочкою якого галицького
князя, ймовірно, була Ярославна зі «Слова о полку Ігоровім»:
А Данила
Галицького; Б Ярослава Осмомисла; В Романа Мстиславича;Г Василька Ростиславича.
10. Скільки років мало
виповнитися людині, щоб її у XIV-XV ст. могли обрати членом магістрату:
А 30;
Б 20; В
25; Г 35.
ІІ. Завдання
1. Розгляньте ілюстрації. Назвіть їх та співвіднесіть з
відповідним періодом історії України. (Максимум
4+4=8 балів)
1
2
3
4
2. Про кого
йдеться.
Дайте відповідь на запитання. (Максимум балів 2+4=6 балів)
«Муж сильної руки, з великим
розумом та іншими перевагами, який не мав рівних собі серед сучасників. Був
воїном видатним. Тридцять три рази здобував він перемоги, завжди отримуючи
славні тріумфи над ворогами батьківщини. Це преславний вождь, під чиї
командуванням здобуто славні в цілому світі перемоги над Москвою під Оршею, над
Татарами під Каневом» (Шимон Старовольський).
А) Хто цей
історичний діяч?
Б) Чому
автор називає його «преславним вождем»?
3. Визначте
спільні та відмінні ознаки Кревської та Люблінської уній та їх наслідків для
українських земель (Максимум 3+8=11 балів)
4. Заповніть пропуски в
хронологічній таблиці. (Максимум 6 балів)
Події всесвітньої історії |
Дати |
Події історії України |
|
1054 р. |
|
Смерть французького короля Філіпа ІІ Августа |
|
Битва на р. Калці |
|
1492 р. |
|
Скасування Ю’рєва дня у Московській
державі |
|
Видання І.Федоровим Біблії в Острозі |
ІІІ. Теоретичний
тур (Максимум 4+4+4=12 балів)
1.Розгляньте
картину відомого американського художника к. ХVIII – пер. пол. ХІХ ст. Джона
Вандерліна.

А) Яка
історична подія лежить в основі сюжету картини?
Б) Яке
історичне значення мала?
В) В чому полягає трагічність долі її головного персонажу? Свою думку обґрунтуйте.
Завдання