25.2.2022

Історія України

Тема. Іван Сірко
Пройти тестування за посиланням:копіюємо і вставляємо в пошук

https://naurok.com.ua/test/slavniy-otaman-ivan-sirko-56685.html

1.Нажимаєте квадратики з підписом тестування й виконуєте завдання
2. Робите скрін з оцінкою (оцінку покажете в школі на уроці)

25.2.2022

Всесвітня історія

Тема.РІЧ ПОСПОЛИТА:шляхетська демократія

1.Прочитати матеріал параграф 13

2.Пояснити в робочий зошит терміни: фільварок, шляхта, шляхетська демократія, бюргерська республіка

3.Польща та Литва - дві рівноправні частини у складі федерації с.97-замалюйте таблицю в робочий зошит

4. Як позначилося прийняття Берестейської унії на становище православної церкви (3-5речень).

5. Напрямок зовнішніх відносин-наслідки с.98

Зразок.

1.З Московською державою-Польща змогла приєднати

Лівонію (частину Прибалтики), Смоленську та Чернігово-Сіверську землі.

2...

3...

Домашнє завдання. Опрацювати параграф 13. Вчити терміни.

24.2.2022

Тема.Запорозьке козацтво. Іван Сірко

1.Козацькі антигетьманські заколоти с.142(коли,хто, де, чим завершилиись)

2. Іван Сірко с.143-144прочитати, переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=m2t1tQZ1bJY

Козацька звитяга. Випуск №17. Історія. Іван Сірко.

Домашнє завдання . Складіть план історичного портрета І.Сірка, користуючись матеріалами відео та підручника параграф 23. 2 Складіть 5 речень про роль Січі в охороні південних рубежів.

11.02.2022

Історія України

Тема. Заселення і розвиток Слобідської України

· Заселення і розвиток Слобідської України

Читання тексту підручника (с.138-139)

Питання:

· Що таке Слобожанщина?

· Чому така назва?

· Знайдіть території на карті (робота з атласами). Які міста вам знайомі?

· Робота з поняттям «Слобідська Україна» та запис у зошит

· На які адміністративно-територіальні одиниці поділялася Слобідська Україна?

· Скільки полків? ( схема- с. 140 в зошит)

Відео про заснування Харкова

Заснування Харкова(4.45).avi

https://www.youtube.com/watch?v=72yelgudIAs

Запис дат заснування Сум і Харкова до зошита

Робота з поняттям «займанщина» -

Домашнє завдання. Параграф 22.

11.02.2022

Всесвітня історія

Тема. АНГЛІЯ В ДОБУ ТЮДОРІВ

Опрацюйте матаріал підручника параграф 11

План

Епоха Генріха VIII.
Королівська Реформація.
3. Єлизавета І.
Англія готується стати володаркою морів.
Монарх і парламент в Англії.

Складіть таблицю

Правитель	Що вдалося	Що не вдалося

Домашнє завдання. Опрацювати параграф 11.

10.02.2022

Тема. Правобережна Україна в останній чверті XVII ст.

1. Перегляньте матеріали презентації.

2. Занотуйте в робочий зошит: назви договорів, дату, зміст, наслідки.

Урок № 29 Правобережне козацтво в останній чверті XVII ст

https://www.youtube.com/watch?v=IV7wipI7A6w

Домашнє завдання. Опрацювати параграф 21. Скласти історичний портрет Семена Палія.

04.02.2022

Тема. Іспанія в ХVI ст. Національно-

визвольна боротьба в Нідерландах.

• Перегляньте відео урок.

• Складіть таблицю « Іспанія в 16 ст.»

Правитель

Внутрішня

Зовнішня

• Питання «Національно-визвольна боротьба в Нідерландах» опрацюйте за алгоритмом

(дата, причини, мета, рушійні сили , головні події революції, результати, наслідки)

Урок всесвітньої історії №16 Іспанія в ХVІ ст. Національно-визвольна боротьба в Нідерландах.

https://www.youtube.com/watch?v=V9rwsIohQO0

Домашнє завдання. Опрацювати параграф 10.

03.02.2022

Тема. Лівобережна та Правобережна Гетьманщини наприкінці 60-х – на початку 70-х рр. XVII століття

У 1665 р. гетьманом Правобережної Гетьманщини став П. Дорошенко. Він виявився дуже здібним та хоробрим полководцем, а також розумним політиком. П. Дорошенко прагнув навести лад в державі та оборонити її від ворогів.

Для цього він створив постійне наймане військо, яке налічувало близько 20 тисяч сердюків.

Сердюки – наймані піхотні козацькі полки утримувані гетьманським коштом.

П. Дорошенко вважав, що найкращим буде укласти союз з Туреччиною та з їх допомогою звільнити Україну.

У грудні 1666 р. козаки разом із загонами татар знищили 6-тисячний польський загін на Брацлавщині.

1668 р. Лівобережну Україну охопило антимоскальське повстання, яке очолив І. Брюховецький.

Більшу частину московських заломів було вигнано з Лівобережжя та Слобожанщини. 8 червня 1668 р. козаки під Опішнею вбили Брюховецького і обрали гетьманом обох берегів Дніпра П. Дорошенка. Але Московія не давала йому закріпитися на Лівобережжі. Запорожці висунули кандидатуру Петра Суховія. Дорошенко повернувся на Правобережну Україну, а на Лівобережній наказним гетьманом залишився Дем’ян Многогрішний.

· Самостійне читання тексту підручника (с. 129-– 130).

· Прочитайте текст підручника та дайте відповіді на запитання.

· Що передбачали нові Глухівські статті?

· Хто такі компанійці?

· Чого прагнув Дем’ян Многогрішний?

· Що обурювало оточення Д. Многогрішного?

· За що заарештували Д. Многогрішного?

· Польсько-турецька війна с.130-131

· Випишіть в зошит хронологію подій.

· Чигиринські походи с. 132. Скласти таблицю с.133

· Бахчисарайський та Вічний мир. Порівняльна таблиця.

· Питання	· Бахчисарайський мир	· Вічний мир
· Дата	·	·
· Зміст	·	·
· Наслідки	·	·

· Домашнє завдання.

Опрацювати § 20 підручника.

28.01.2022

Історія України

Тема. Початок Руїни. Розкол Гетьманської держави.

Основні дати:

1659 р. – укладення україно-московських Переяславських статей;

1660 р. – укладення україно-польського Слободищенського трактату;

1663 р. – поділ Української держави на Правобережну і Лівобережну;

жовтень1663 – березень 1664 р. - похід польсько -татарсько-українського війська на Лівобережжя на чолі короля Яна Казимира;

1664 - 1665 рр. – антипольське й антигетьманське повстання на Правобережжі;

1665 р. – укладення Московських статей;

30 січня 1667 р.- укладення Андрусівського перемир’я між Московською державою і Річчю Посполитою.

План

Початок Руїни. Юрій Хмельницький

Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький.

1Початок Руїни. Юрій Хмельницький

21 вересня 1659 року на Білоцерківській раді знову обирають гетьманом Юрія Хмельницького. У нього було славне прізвище і багато-хто з козацької старшини сподівався, що він буде гідним спадкоємцем свого батька.Він вирішив налагодити мирні відносини з Московською державою. Прихильники Ю. Хмельницького розробили проект майбутнього договору за яким погоджувалися визнати владу московського царя. Статті передбачали поновлення союзу з Москвою, включення до складу козацької держави Північної Чернігівщини, заборону перебування на її території московських військ і воєвод (за винятком Києва), вільне обрання гетьмана, скасування заборони на проведення самостійної зовнішньої політики.

Однак, під час переговорів у Переяславі московські воєводи відхилили український проект і нав’язали новий договір, що отримав назву Переяславські статті 1659 року (фактично це були сфальсифіковані Березневі статті1654 р. з додаванням до них нових пунктів). Крім цього на молодого керманича на початку його гетьманування очікував ще один неприємний подарунок від московського царя – пошматоване тіло Данила Виговського (брата Івана Виговського

Чуднівська кампанія. Похід українсько-московських військ на Західну Україну. Мета – визволити західноукраїнські землі з-під влади Польщі. План військової операції передбачав воєнні дії двома окремими групами військ. Війська В. Шереметьєва та козацькі полки під командуванням переяславського полковника Т. Цицюри вирушили через Котельну на Львів, а Ю. Хмельницький зі своїм загоном – окремим маршем до Слободищ. Літописець С. Величко зазначає, що коли гетьман від’їхав до своєї ставки, В. Шереметьєв нібито сказав: «Годилося б цьому гетьманенняті ще гуси пасти, а не гетьманувати». Війська Шереметьєва і Цицюри біля м. Любар зіткнулися з сильним угрупуванням польських військ і змушені були відступити до м. Чуднів. А гетьмана в цей час зустріли поляки під Слободищами, за 25 верств від Чуднова. Після кривавої битви Юрій Хмельницький під тиском старшини, невдоволеної політикою Москви, розпочав переговори про перемир’я, які завершилися 7 жовтня підписанням угоди.

2. Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький.

1663 р. в обох частинах козацької держави було встановлено окремі гетьманати

1663-1665 рр. - гетьман П.Тетеря

1662р. – гетьман Яким Сомко, якого не визнала Москва,

1663-1668 рр. гетьман – І. Брюховецький

Опрацювати документи і дати відповіді на запитання.

Документ. О. Бойко про Павла Тетерю

«Новий гетьман хотів відновити єдність козацької України шляхом компромісу з лівобережною старшиною. Він не одразу виявив себе як прихильник пропольської орієнтації, зокрема після обрання він повідомляв кримському хану, що «від царя й короля не чекає нічого доброго». Проте Правобережжя територіально було міцно прив’язане до Польщі, і тому кожен з Правобережних гетьманів мусив демонструвати свою лояльність польському уряду та йти у фарватері польської політики. За цих обставин цілком природно, що П. Тетеря взяв участь у поході Яна ІІ Казимира в Лівобережну Україну. У разі успіху перед гетьманом відкривалася перспектива за допомогою Польщі вирішити проблему возз’єднання козацької України». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 124)

Завдання

1. На кого спирався у своїй політичній діяльності гетьман Правобережної України Павло Тетеря?

На Лівобережжі точилася боротьба між переяславським полковником Якимом Сомком та ніжинським – Василем Золотаренком. Вони сподівалися отримати що Москва їх підтримає. Проте, московський уряд зробив ставку на Івана Брюховецького. Зібравши у червні 1663 р. чорну раду (рада за участі незаможних рядових козаків, селян та міщан) у Ніжині за підтримки московських військ його проголосили гетьманом.

Новообраний гетьман у листопаді 1663 р. підписав із представниками царського уряду Батуринські статті на основі Переяславських статей 1659 р. однак до них було включено 5 нових пунктів.

Опрацюйте Батуринські статті

Опрацюйте Московські статті.

Домашнє завдання

Опрацювати параграф 19

Вправа за посиланням

https://learningapps.org/watch?v=p4fazdptk19

28.01.2022

Всесвітня історія

Тема : Англійська революція

1.Перегляньте урок-презентацію.

https://www.youtube.com/watch?v=vge3DOlfb-o

2.Дайте письмові відповіді на питання до параграфа 12.

Домашнє завдання. Опрацювати параграф 12.

12.11.2021

Всесвітня історія

Тема.Зародження культури бароко

Матеріали і завдання до уроку

1. . Перегляньте уважно відео . Записуйте й пояснюйте значення нових слів.

https://www.youtube.com/watch?v=1Cm2_R7kfV8

2. .Самостійна робота з підручником с. 41-49 Заповніть таблицю. Третю колонку варто розпочинати словами винайшов, показав, розкрив.

Митець, вчений, країна	Винаходи, твори	Значення
Рембрант ван Рейн-Голандія

Домашнє завдання. Параграф 5 до кінця обовˊязково всім.

11.11.2021

Тема. Походження українського козацтва. Дмитро Вишневецький. Перші Січі.

Матеріали і завдання.

1.Походження українського козацтва с. 54-55

*Випишіть теорії походження козацтва

2.Козацькі зимівники та поселення с.55-56

Що таке зимівники. Якими заняттями займалися козаки. (записати в зошит)

Основними причинами виникнення українського козацтва стали процеси, пов’язані з освоєнням українцями степів Дикого Поля, і необхідність організації захисту населення Південної Київщини і Східного Поділля від набігів татар.

2. Поява перших козацьких січей. Діяльність Дмитра Вишневецького.

Робота з термінами та поняттями.

Дніпровський Низ — терени з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.

Великий Луг — заплава Дніпра, що простягалася з обох його боків від о. Хортиця приблизно на 100 км і завширшки від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.

Назва «Січ» походить від слова «сікти», «рубати» і використовувалася спочатку для позначення оборонного укріплення з дерева і хмизу. Відомі на сьогодні історичні джерела не дозволяють остаточно визначити, коли виникла перша Січ. Перша писемна згадка про Запорозьку Січ з’являється в 1551 р. у хроніці польського історика Мартина Бельського, де міститься повідомлення, що в першій половині XVI ст. на Хортиці збиралися козаки для нагляду за переправами, промислом і боротьби з татарами. Для пізнішого часу джерела дозволяють вважати першою з відомих Запорозьких Січей козацьку фортецю, зведену в 50-х pp. XVI ст. на острові Хортиця відомим українським князем Дмитром Вишневецьким.

Завдання.

С.56-57-опрацюйте текст. Запишіть в зошит 5 прикметників що характеризують Байду Вишневецького.

С.58- Склади схему органів влади на Січі. Чому Запорозьку Січ називали козацькою республікою.(відповіді пишемо в зошит).

Домашнє завдання . Читати переказувати параграф 8. Обовˊязково вчити нові терміни.

01.10.2021

Тема. Матеріальний світ і суспільство.

Матеріали і завдання

· Епоха винаходів і вдосконалень.Опрацюйте п.1 і складіть таблицю

Винахід	Значення

Ринкові відносини і селяни

Прочитайте, складіть простий план.

Капіталізм у містах

Записати поняття: капітал, капіталізм.

4.Мануфактура.

Предмети повсякденного попиту й споживання — одяг, взуття, хатнє начиння, як і колись, виготовляли прості ремісники, у яких у період доби раннього Нового часу з’явився дуже серйозний суперник — мануфактура.

Мануфактура (від латин. manu facio — «зроблене руками») — велике виробництво, засноване на ручній праці.

В зошит «Порівняльна характеристика майстерні ремісника та мануфактури».

Майстерня ремісника	Мануфактура
Дрібне підприємство, на якому виготовляється невелика кількість продукції	Велике підприємство, обсяги виробництва якого значно зростають
Поділ праці відсутній	Існує поділ праці
Працює майстер із невеликою кількістю помічників	Працюють наймані робітники, кількість яких зі збільшенням розмірів виробництва зростає
Вироби належать майстрові, який сам також бере участь у їх виготовленні	Вироби належать власникові підприємства, а не виробникам
Примітивні знаряддя праці	Є верстати й механізми. Власники мануфактур зацікавлені в технічному прогресі

Мануфактури виникали, насамперед, у нових видах виробництва, наприклад, друкарстві, цукроварінні, склоробстві. Вони обслуговували інтереси монархів (суднобудування, військова справа, предмети розкоші) і вимагали великих коштів. Необхідно було придбати землю, побудувати виробничі приміщення та склади, закупити устаткування, сировину, найняти робітників. Витрати окупалися, адже мануфактура давала значні доходи. Таким чином, витрачені кошти давали нові гроші — прибуток.

Гроші, вкладені в яку-небудь справу, що давала прибуток, називаються капіталом. Таку організацію виробництва називають капіталістичною.

«Порівняльна характеристика основних рис феодалізму та капіталізму».

Таблицю в зошит

Феодалізм		Капіталізм
Ручна праця	Машинне виробництво
Панування дрібного товарного виробництва	Зростання великого товарного виробництва
Низькі темпи зростання обсягу виробництва та продуктивності праці	Високі темпи зростання обсягу виробництва та продуктивності праці

Закінчення таблиці

Феодалізм	Капіталізм
Основні класи: феодали й селяни	Основні класи: капіталісти, підприємці (буржуазія) і наймані робітники
Залежність селян від феодала	Особиста свобода найманих робітників
Наділення селян землею, власними знаряддями праці, житлом, худобою тощо	Позбавлення найманих робітників засобів виробництва, власності
Примушення феодалами селян силою віддавати їм частину продукту (оброк) або працювати на них (панщина)	Наймана праця за оплату через відсутність власності в найманих робітників
Панування натурального господарства за наявності слабкорозвиненої торгівлі	Панування товарного виробництва, розвиток товарно-грошових відносин
Низький рівень розвитку техніки в сільському господарстві й ремеслі	Технічні винаходи, що сприяли створенню великих підприємств

Із розвитком товарно-грошових відносин виникли нові форми організації торгівлі — біржа, торговельні компанії, банки.

Біржа — організаційно оформлений регулярно діючий ринок, на якому здійснюється постійна торгівля.

Торговельні компанії — купецькі компанії, які організовували торгівлю.

Банки — спеціальні установи, які мають кошти, надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, випускають в обіг цінні папери тощо. Перші банки виникли в XV—XVI ст. спочатку в Італії, а потім у Німеччині..

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати параграф 3.Вчити терміни!

30.09.2021

Тема. Архітектура, містобудування, образотворче мистецтво ХVІ – ХVІІст.

Матеріали і завдання

Архітектура й містобудування

Головним напрямком в розвитку архітектури XVI ст. залишається будівництво оборонних споруд. Це пояснювалося рядом причин:

а) існувала постійна загроза несподіваних нападів турків та татар;

б) часті війни, які доводилося вести українському населенню;

в) активне проникнення іноземних держав на українські землі.

За таких умов ознак оборонної архітектури набували навіть церковні споруди.

Майже в усіх містах і містечках зводилися фортеці, які називалися замками. Більшість українських замків були дерев’яними, в тому числі й Київський. Їх оточували земляними валами, всередині яких були дерев’яні зруби. Поверх валу будували зрубні стіни. Замки мали високі вежі з бійницями в кілька ярусів. Перед валом викопувався глибокий рів. Якщо дозволяли природні умови, то він заповнювався водою.

Єдиним шляхом до замку були ворота з підйомним мостом.

Міцнішими порівняно з дерев’яними фортецями були кам’яні замки. Вони, зокрема, існували в Кременці, Луцьку, Кам’янці-Подільському, Львові.

Добре укріпленими фортецями були монастирі.

Ще один напрямок в розвитку архітектури — будівництво культових споруд. Вони, як уже зазначалося, також мали вигляд оборонних споруд. Великі монастирі нагадували справжні фортеці з міцними мурами або навіть з вежами-бастіонами (наприклад, Троїцький монастир у Межиріччі поблизу Острогу, Успенський Почаївський монастир). До оборони пристосовувалися окремі храми — церкви та собори, що мали ознаки фортеці: товсті стіни, маленькі віконця, башти тощо.

На містобудування XVI ст. мала вплив культура європейського Відродження, особливо в містах Західної України. Дуже часто проекти забудови українських міст замовлялися архітекторам з Європи. І тоді в роботі ці майстри поєднували європейські ідеї з місцевими традиціями.

Унікальним зразком такого поєднання є львівські споруди:

каплиця Боїмів та Кампіанів, будинок Корнякта,Чорна кам’яниця,Успенська церква,

каплиця Трьох Святителів,вежа Корнякта та ін.

Характерними ознаками цих архітектурних споруд є: розкішне різьблення, художні рослинні орнаменти, поєднання релігійних та реалістичних зображень — все це елементи ренесансного архітектурного стилю. Відомими архітекторами цього періоду були: Петро Красовський, Павло Римлянин, Войтех Капинос, Амброджо Прихильний, Петро Барбон та

Користуючись підручником, опрацювати питання «Розвиток скульптури та живопису».

Скульптура та живопис

Великі зрушення відбувалися й у розвиткові скульптури. Важливим досягненням стала поява монументальної скульптури. У більшості випадків скульптурні зображення застосовували для оздоблення архітектурних споруд. Наприклад, львівські споруди Чорної кам’яниці, будинку Корнякта,каплиці Трьох святителів, Успенської церкви прикрашали скульптурними рельєфами та пишним різьбленням. Мають скульптурні різьблення і львівські каплиці — Кампіанів та Боїмів.

Основними видами живопису в Україні були церковний настінний розпис — фреска та іконопис.Їхніми основними темами були Страшний Суд,Різдво Христове, Успіння Богородиці. Але у цей період в іконописі з’являються нові ознаки, зокрема багатьом іконам того часу притаманне відображення реального світу.

Наприклад, на іконах Преображення із Яблунева та Воскресіння з Рави-Руської поряд з релігійними сюжетами присутнє зображення природи: гір зі стрункими смереками та синіми схилами. Дедалі частіше зображення на релігійних образах набували портретних рис. Великої майстерності досягли українські митці у створенні іконостасів, хоча це вимагало великого таланту й неабиякої майстерності, адже в них поєднувалися живопис, архітектура й декоративне різьблення. При виготовленні іконостасів майстри часто поєднували ідеї Ренесансу із самобутніми українськими властивостями.

До шедеврів українського мистецтва належить іконостас львівської Успенської церкви. Ікони для нього малювали видатні львівські художники Федір Сенькович та Микола Петрахнович.

На фресках також поряд із релігійними мотивами з’явилися побутові деталі, зображення сучасників — церковних ієрархів.

Крім церковного, розвивався й світський живопис.

Світське малярство набувало ознак реалістичного мистецтва. За тієї доби з’явилися портрет, історичний, батальний живопис, пейзаж. Особливого поширення набуває портретний жанр. У цей час були написані портрети князя Костянтина Острозького,львівського купця Костянтина Корнякта, руського воєводи Яна Даниловича. Талановитим художником-портретистом був Микола Петрахнович зі Львова.

Високого рівня розвитку досягла мініатюра — виконані фарбами зображення, що прикрашали рукописні книги.

Особливою майстерністю вирізняються мініатюри Пересопницького Євангелія (1556—1561), на яких зображено чотирьох євангелістів. Із кінця XVI ст. у мініатюрах поєднувалися плетінчастий і рослинний орнаменти (візерунки), що спиралися на народні мотиви.

З розвитком книгодрукування в художньому оформленні книг почала використовуватися гравюра.

Так називається зроблений на папері відбиток із зображення, яке вигравіруване на дошці. Сюжети для гравюр бралися з Євангелія. Високою майстерністю відзначалися також гравюри «Апостола» та Острозької Біблії.

Своїми гравюрами уславилася друкарня Києво-Печерського монастиря.

Світська гравюра з’явилася пізніше — на початку XVII ст

Домашнє завдання

Опрацювати матеріал параграфа 7 за підручником.

Скласти таблицю с.44

24.09.2021

Всесвітня історія

Тема. Завоювання Нового світу.

Матеріали і завдання до уроку

1.Перегляньте відео

2.Дайте відповіді на запитання

*Коли у індіанців виникли землеробські поселення

*Що вирощували індіанці.

*З якого матеріалу виготовляли знаряддя праці

*Де проживали інки, ацтеки,майя. Опиши здобутки цих племен.

* Хто такі конкістадори.Хто й коли завоював інків, ацтеків, майя.

*Чому сприяли географічні відкриття.

Відкриття Америки: зустріч цивілізацій та Конкіста (укр ...

https://www.youtube.com/watch?v=Tyf9emRJokM

Повторіть за переглядом відео тему географічні відкриття

https://www.youtube.com/watch?v=NqLZ431Uzhk

Великі Географічні Відкриття (укр.) Всесвітня історія. Нові часи.

Домашнє завдання. Опрацювати параграф 2.

23.09.2021

Тема. Культурно-освітнє життя та книговидання

Матеріали до уроку

1. Перегляньте відео.

2.Запишіть в зошит здобутки української культури.

https://www.youtube.com/watch?v=PrIFQaurJiA

Історія. 8 кл. Урок 6. Культура України в XVI ст.

Домашнє завдання. Опрацювати відповідний параграф

17.09.2021

Історія України

Тема. Берестейська церковна унія 1596 року. Утворення унійної

(греко-католицької )церкви.

Основні поняття: «унія», «криза», «православна церква», «католицька церква», «Берестейська унія», «полемічна література».

Основні дати та події: 1596р. – укладення Берестейської церковної унії.

Історичні постаті: Іпатій Потій, Костянтин-Василь Острозький, Михайло Рогоза, Петро Скарга, Кирило Терлецький, Мелетій Смотрицький,Іван Вишенський.

1. Передумови укладення Берестейської церковної унії.

Розповідь учителя

Європейські державні та церковні діячі неодноразово обговорювали питання відновлення християнської церкви. Інтерес до цієї справи особливо посилився в умовах розгортання Контрреформації. Католицька церква активізувала свої намагання розширити вплив на Сході з метою обєднання католиків та православних під зверхністю папського престолу.

Робота з історичним джерелом

Документ 1. Із книги польського проповідника Петра Скарги 1577 р. видав книгу «Про єдність церкви Божої»

«…Істинною є лише одна церква — римо-католицька, тож найкориснішим для Русі було б відкинути помилки греків та об’єднатися з осердям істинної віри».

Запитання

1. На основі даного документа визначте ставлення католиків до унії.

2. На яких умовах вони прагнули об’єднати обидві церкви?

Питання церковної унії обговорювалося представниками Папи Римського з українсько-білоруською православною знаттю. Загалом вона прихильно ставилася до можливого обєднання за умови, що воно відбудеться на засадах рівноправності. Завдяки унії вона прагнула оновити православну церкву, наблизити її до потреб часу

Запишіть в зошит передумови церковної унії

1. Українсько-православні єпископи вбачали в обєднанні шлях до подолання кризи православної церкви й оздоровлення церкви в цілому.

2. Досягнення православними фактичної рівності в правах із католиками в речі Посполитій.

3. Дозволить православним ієрархам,як і католицьким, отримати місця в сенаті.

4. Церковна унія розглядалася, по-перше, як шлях до остаточного закріплення укр.. і білоруських земель в Р. П.

2. Церковні собори в Бересті 1596 р. та утворення греко- католицької церкви.

Собори – збори, з’їзд представників духовенства християнської церкви.

Для офіційного урочистого проголошення унії Київським митрополитом Михайлом Рогозою та польським королем Сигізмундом IIІ Вазою було скликано церковний собор у Бересті (Бресті), який відбувся 16–20 жовтня 1596 р. Для участі у його роботі прибули всі єпископи, багато архімандритів, ігуменів, священиків та представників мирян. Проте уже на початку собору його учасники поділилися. До противників унії, яких очолювали князь К. Острозький та представник Константинопольського патріарха протосинкел Никифор, приєдналися єпископ львівський Г. Балабан та перемишльський М. Копистенський. Разом із частиною духовенства та мирян вони провели окремий православний собор, який засудив діяльність митрополита М. Рогози та єпископів, котрі прийняли унію і хотіли наблизити православну церкву до західного світу.

Митрополит Рогоза та вірні йому єпископи відбули згідно з канонічним правом собор, який довершив справу унії з Римським престолом. У ньому взяли участь митрополит, 5 єпископів, частина духовенства та шляхти, а також представники католицької церкви.

Собор затвердив акт унії, про що було оповіщено окремим посланням митрополита.

Записати в зошит

Умови Берестейської церковної унії:

1. православна церква зберігала східний обряд, церковнослов’янську мову;

2. Виборне право на заміщення митрополита та єпископів, юліанський календар .

3. Право одружуватися для нижчого духовенства.

4. Визнавалася зверхність Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви та приймалася католицька догматика.

5. Виникнення греко-католицької церкви.

Словникова робота.

Греко-католицька церква – церква утворена на українських і білоруських землях у результаті Берестейської церковної унії 1596 р

Робота з документом

Документ 8

«Після укладення унії розпочався масовий наступ на православну церкву. Унія насаджувалася силою, православні церковні маєтності передавалися уніатам, православні залишилися без вищої церковної ієрархії. Водночас уніати перебували в стані невизначеності, ніби між двома вогнями. Православні вбачали в них зрадників, а католики не вважали їх повноцінними громадянами… Католицька верхівка вбачала в греко-католицькій церкві лише засіб поширення власного впливу, а не самостійну церковну організацію.

Отже, форсований наступ католицизму на українські землі, що посилився після укладення Люблінської унії, мав своїм наслідком ополячення та окатоличення українського народу, вів до загальної дезорганізації та занепаду православної церкви, яка катастрофічно втрачала роль осередку культурного життя, гаранта збереження національних традицій. Берестейська унія була для Польщі зручною формою посилення своєї влади на українських землях, розширення сфери впливу католицизму, а для частини православного духовенства — спробою підняти його престиж, подолати дискримінацію православних віруючих, вивести православну церкву із кризи». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 123)

Запитання

1. Поясніть, як і чому виникла греко-католицька церква.

2. Якими, на думку автора, були наслідки Берестейської унії 1596 р. для України?

Записати в зошит наслідки Берестейської унії:

1. Проголошуваного зрівняння в правах греко-католиків і католиків не відбулося;

2. Місць у сенаті греко-католицькі єпископи не отримали;

3. Право патронату залежало від світської влади ( яка саме саме церква існуватиме на підвладній території.

4. Масове окатоличення населення та полонізація населення.

5. Українська православна церква залишилася поза законом.

6. Розкол національної єдності українців

7. Посилення впливу Ватикану.

8. Розкол православної церкви на уніатську і православну.

3. Полемічна література.

Захист православ’я став одним із гасел українського народу. На захист православ’я стали письменники полемісти. У свої творах вони засуджували Берестейську унію й тих православних ієрархів, які її підтримали. Вони палко обстоювали православну віру та критикували вчення католицької церкви у православ’ї полемісти вбачали найважливіший чинник самозбереження українського народу, закликали всіх небайдужих захистити батьківську віру.

Словникова робота

Полемічна література – літературно-публіцистична творчість церковно-релігійного та національно-політичного змісту в Україні ХVI – XVII ст.

Найвідоміші православні письменники полемісти.

Герасим Смотрицький – 1587р. «Ключ Царства небесного», Мелетій Сотрицький. – «Тренос»

Клірик Острозький, Стефан Зизаній, Іван Вишенський, «Вельможним їхнім милостям панам…»

Іов Борецький, Захарій Копистенський

Домашнє завдання

1. Опрацювати §8 підручника

2. Творче завдання. Підготувати есе за темою «Берестейська унія: хто виграв, а хто програв від її укладення».

17.09.2021

Всесвітня історія

Тема: Відкриття європейців

Матеріали і завдання

Словникова робота у зошиті

Великі географічні відкриття – це період в історії людства, що розпочався у другій половині XV століття і тривав до середини XVІІ століття, коли європейцями були відкриті невідомі раніше моря, океани, материки, здійснені кругосвітні подорожі, що докорінно змінило уявлення людини про Землю.

Великі держави, що виникли в Європі, почали виявляти інтерес до освоєння нових територій. Після арабських, монгольських і турецьких завоювань контроль над прибутковою торгівлею прянощами, китайським шовком і фарфором опинився в руках арабських купців. Сухопутний шлях, відкритий російським мандрівником Афанасієм Нікітіним, був надто довгим і небезпечним. У країнах Європи намагалися знайти нові шляхи до Індії.

Робота з історичним джерелом

Великий венеціанський мандрівник ХІІІ ст. Марко Поло зазначав:

“Золота, скажу вам, у них дуже багато і не вивозять його звідти... Сказати по правді, палац там великий і вкритий чистим золотом... Ще скажу вам, що підлоги в покоях, а їх там багато, вкрито чистим золотом у два пальця завтовшки, і зали, і вікна оздоблені золотими прикрасами”.

Запитання до документа

- Яку причину описав Марко Поло у своєму спогаді.

Користуючись текстом параграфа заповніть таблицю

«Великі географічні відкриття»

ДАТА ПОДІЯ

Домашнє завдання

Опрацювати §1, завдання 1-6

Виготовити макет карти до подорожей одного із мореплавці

16.09.2021

Тема. Церковне життя та братський рух

Опрацюйте матеріали презентації.

Домашнє завдання. Користуючись матеріалами презентації і параграфа 5 виконайте завдання 10,11 на с. 39- письмово.

09.09.2021

Тема. Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство.

Матеріали і завдання до уроку

· Перегляд відеоролику.

https://www.youtube.com/watch?v=-Cee6dUOARg

· Перегляньте відеоролик. Дайте письмово відповідь.

· Чому Польща так прагнула об’єднатися з Великим князівством Литовським?

· Яка роль у цьому процесі належала українській шляхті?

· Про які територіальні зміни довідуємося з ролику?

· Яку історичну роль для українського населення відіграла Люблінська унія?

· Оцініть позитивні та негативні наслідки унії для українців.

Запишіть таблицю.

Люблінська унія – угода про об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту.
*Дата*	1569 р.
*Сторони*	Велике князівство Литовське та Королівство Польське
*Передумови*	· Невдачі Литви у Лівонській війні 1558 – 1583 рр. та прагнення отримати військову допомогу від Польщі в боротьбі з Московською державою. · Прагнення Польщі отримати українські землі та залежних селян. · Прагнення українських, білоруських, литовських шляхтичів мати рівні права з польськими землевласниками. · Необхідність організації спільного ефективного захисту від турецько-татарських набігів.
*Зміст*	· Об’єднання ВКЛ та Польського королівства в єдину державу – Річ Посполиту. · На чолі об’єднаної держави – король; його мали обирати на спільному польсько-литовському сеймі й коронувати в Кракові. · Створення спільного для Польщі й Литви сейму й сенату; запровадження єдиної грошової одиниці; спільна зовнішня політика. · Збереження ВКЛ певної автономії (власні закони, судова система, військо, уряд і адміністрація). · Отримання польською шляхтою права на землеволодіння в Литві, а литовцями – у Польщі. · Поділ українських земель, що ввійшли до складу Польщі, на Берестейське, Подільське, Брацлавське, Київське воєводства.
*Наслідки*	· Унія завершила процес об’єднання двох держав. · Об’єднання більшості українських земель у складі однієї держави; прискорена інтеграція українських земель та місцевої знаті до західноєвропейської політико-соціальної спільноти. · Об’єднання сприяло інтенсивному розвитку економіки на тлі посилення експлуатації селянства; перетворення українських міст на магнатсько-шляхетські резиденції, центри розвитку ремесел і торгівлі. · Поширення католицизму, наступ на православ’я.

· Домашнє завдання.

· Опрацювати § 2 підручника.

03.09.2021

УРОК № 2

Тема. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя.

Матеріали до уроку

1. Соціальна структура населення українських земель.

У першій половині XVI ст. соціальна структура українського суспільства мала становий характер.

Робота з термінами та поняттями

Соціальні стани — великі групи людей, що мають закріплені законом права та обов’язки, відрізняються своїм політичним становищем і наявністю привілеїв.

Привілей — пільга, право, надане володарем окремим особам, групам людей, станам.

Становий поділ українського суспільства на початку XVI ст.

с.9

Основними станами в тогочасній Україні були шляхта, духівництво, міщани й селяни. За своїми правами стани поділялися на привілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані.

Коментар до схеми

Вершину панівного стану — шляхти — посідали нащадки удільних князів Рюриковичів і Гедиміновичів. Вони становили замкнену групу, до якої не можна було увійти завдяки заможності чи найвищим державним посадам. Князівські роди поділялися на «княжат головних», до яких належали Острозькі, Заславські, Сангушки, Чарторийські, Корецькі, Гольшанські-Дубровицькі, та «княжат-повітовників». Перші не підлягали дії місцевої адміністрації, мали право входити до великокнязівської ради й виступати у військові походи зі своїми загонами під родовими гербами. їм належали спадкові землеволодіння, де вони мали право судити своїх підданих, установлювати податки й повинності, надавати підлеглим землю за умови несення служби. Другі таких прав і привілеїв не мали, а їхні збройні загони виступали у складі повітового ополчення, підпорядкованого місцевій адміністрації.

До панів належала заможна шляхта, яка не мала князівських титулів, але вирізнялася давністю походження, спадковим землеволодінням і певними привілеями.

Робота з термінами та поняттями

Шляхта — привілейований панівний стан у Польщі, Литві, на українських та білоруських землях, які в XIV—XVIII ст. належали Великому князівству Литовському чи Речі Посполитій.

До середньої і дрібної шляхти належали зем’яни й бояри. Це була залежна від князів і панів верства, представники якої здобували шляхетство і право на володіння землею, відбуваючи військову (боярську) службу зі своїми загонами кіннотників або особисто.

1528 р. було проведено «попис земський» (перепис шляхти). Посилання на цей «попис» стало від цього часу доказом шляхетства. Водночас терміни «зем’янин» і «боярин» замінили на єдиний — «шляхтич». Ті, за ким шляхетство не було визнано, втратили права на привілеї і злилися із селянством.

Права і привілеї шляхти були закріплені прийняттям збірок законів — Литовських статутів. Перший Литовський статут 1529 р. узаконив поділ шляхетства на шляхту, яка отримувала землі за службу, і магнатів — князів і панів, що володіли містами, містечками і величезними землями за спадковим правом, підпорядковувалися лише великому князеві й мали власні військові загони. Другий Литовський статут 1566 р. збільшив обсяг прав службової шляхти, зрівнявши її з магнатами. Шляхта отримала можливість брати участь в управлінні державою завдяки участі в роботі повітових сеймиків (місцевих станово-представницьких органів) і Великому вальному (загальному) сеймі.

Привілейованим станом українського суспільства було духівництво, що становило майже десяту частину всього населення. Духівництво не підлягало дії світського суду, у разі потреби його справи розглядалися у спеціальному суді єпископа. Воно поділялося на вищих церковних ієрархів (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.), які обіймали свої посади лише за дозволом великих князів литовських і польських королів, та нижче парафіяльне духівництво. Становище нижчого духівництва було залежним від шляхти і магнатів, на землях яких розташовувалися їхні парафії.

До напівпривілейованого стану належало міщанство, що мало привілеї на міське самоврядування, окремий становий суд, заняття ремеслами й торгівлею. Проте міщани були також зобов’язані сплачувати податки, виконувати повинності на користь приватних власників міст або держави.

Найзаможнішою частиною населення міст був патриціат, що складався з найбагатших купців, лихварів і ремісників. До бюргерства, або середньої за рівнем заможності частини міщанства, належали цехові майстри і більшість купецтва. Основою соціальної піраміди міського населення був плебс, який складався з дрібних ремісників і торговців.

Переважну більшість населення українських земель (близько 80 %) складало селянство, що було непривілейованим станом. За своїм правовим становищем воно поділялося на «похожих» (або «вільних») селян і«непохожих» (або «отчичів»). Правом безперешкодного переходу від одного землевласника до іншого користувалися лише останні. «Непохожі» селяни примусово й безоплатно працювали в господарстві пана.

Цікаво знати

За наполяганням магнатів і шляхти влада встановлювала різноманітні обмеження на перехід селян. Зокрема, у Галичині перейти від одного пана до іншого селянин міг лише в дні Різдва за умови сплати викупу — копи грошей, міри пшениці, чотирьох «руських» сирів тощо. Пізніше було встановлено, що селянин може залишити маєток пана, лише посадивши на землю замість себе іншого господаря.

За характером виконуваних повинностей селяни поділялися на три групи. Слуги були особисто вільними селянами, які за службу своєму володарю отримували землю і звільнялися від інших повинностей. Від селян-слуг походили деякі дрібні шляхтичі. Більшість селянства становили данники. Це були вільні селяни, які сплачували державі данину (чинш) натурою або грошима. Тяглими селянами називали тих, які не мали власної землі й за користування землею відбували відробітком повинності на користь держави або землевласників зі своїм «тяглом» (робочою худобою). Вони були як вільними, так і прикріпленими до своїх наділів.

2. Розвиток сільського господарства. Фільваркове господарство.

Основою сільського господарства на українських землях було землеробство. Рівень його розвитку в різних місцевостях був неоднаковим. На Галичині, Волині, Поділлі та в центральних районах Київщини переважала трипільна система землеробства, а на Поліссі, півдні Київщини і Переяславщині зберігалися менш продуктивні двопільна й перелогова системи. Поступово набувають поширення більш досконалі знаряддя праці. Поряд із сохою стали використовувати плуг із залізним лемешем, у який запрягали волів. Трипільна система й плугова оранка здебільшого застосовувалися в господарствах магнатів і шляхти.

Господарство на українських землях

Крім землеробства, у цей період розвивалися тваринництво, городництво, садівництво і бджільництво. Не втрачали свого значення в господарському житті також рибальство й мисливство.

На українських землях у складі Великого князівства Литовського сільське господарство мало переважно натуральний характер. Сільськогосподарські продукти вироблялися в основному для власних потреб. Торгівля ними, особливо з іншими країнами, майже не велася.

* Провідна галузь.

Сільське господарство українських земель у складі Польського королівства поступово переорієнтовувалося на потреби європейського ринку, де зростав попит на продукцію промислів і сільського господарства. У Західній Європі в XVI ст. внаслідок Великих географічних відкриттів відбувалася «революція цін» (про неї ви дізнаєтесь зі всесвітньої історії). Вона практично не зачепила Центральну й Східну Європу, де ціни на продукти харчування були на порядок нижчими. Це сприяло збільшенню шляхтою виробництва зерна на продаж на українських землях, яка стала створювати фільварки, збільшувати панщину й відбирати землю в селян. Одночасно з цим зростала кількість «непохожих» селян.

Робота з термінами та поняттями

Фільварок — хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок. Був багатопрофільним господарством, у якому вся земля належала панові і який базувався на праці селян, що відробляли тяглову службу або панщину.

Поширенню фільваркової системи господарювання на українських землях у складі Великого князівства Литовського сприяло здійснення заходів за «Уставою на волоки» (1557 p.), підписаною польським королем і великим князем литовським Сиґізмундом II Августом. Згідно з документом, усі земельні володіння великого князя вимірювалися й ділилися на однакові ділянки — волоки. Найкращі орні землі відводилися під великокнязівські фільварки, решта розподілялася між селянами. За користування волокою тяглові селяни з усіма дорослими членами своєї родини повинні були відпрацьовувати два дні панщини у фільварку.

Звернути увагу!

Волочна реформа зруйнувала давню форму користування землею сільською громадою й замінила її на подвірну. Збільшилися повинності селян, обмежилися їхні права переходу. Селян фактично позбавили права користуватися лісами, зменшили площу земель спільного користування (пасовиська, луки).

У другій половині XVI ст. волочна система землекористування була розповсюджена на землі шляхти і церкви. Фактично відбулось і прикріплення селян до землі й землевласника — запроваджувалося кріпацтво.

Робота з термінами та поняттями

Кріпацтво — це система правових норм, які встановлювали залежність селянина від землевласника й право останнього володіти селянином-кріпаком як власністю.

3. Розвиток міст, ремесел і торгівлі. с.13-14

Робота з термінами та поняттями

Магдебурзьке право — німецьке міське право доби Середньовіччя, за яким міста звільнялися від управління й суду приватних власників або державних урядників та створювали власні органи міського самоврядування.

*Робота з документом

Повідомлення литовського дипломата Михайла Литвина про розвиток торгівлі в Києві в середині XVI ст.

Київ дуже багатий на іноземні товари, бо нема шляху більш звичного, як давня, давно прокладена й добре відома дорога, що веде з чорноморського порту, міста Кафи, через ворота Таврики, на Таванську переправу на Дніпрі (Тавань — острів у нижній течії Дніпра — авт.), а звідти степом у Київ; цією дорогою відправляють з Азії, Персії, Індії, Аравії, Сирії на північ у Московію, Псков, Новгород, Швецію й Данію всі східні товари, а саме: коштовне каміння, шовк і шовкові тканини, ладан, пахощі, шафран, перець й інші прянощі. Цією дорогою часто ідуть іноземні купці: вони створюють загони іноді в тисячу осіб, які називаються караванами, і супроводять обози, що складаються з численних навантажених возів і нав’ючених верблюдів...

При приході каравану значні прибутки здобувають київські жителі: воєводи, митники, купці, міняйли, човняри, візники, трактирники й шинкарі, і це не викликає нічиїх скарг...

У непоказних київських хатах зустрічається не тільки достаток, але навіть величезна кількість плодів, овочів, меду, м’яса, риби, понад те внаслідок вищезазначених причин вони так переповнені дорогими шовковими тканинами, коштовним камінням, соболиними та іншими хутрами, а також прянощами, що мені самому доводилося бачити шовк, який обходився дешевше, ніж льон у Вільні, і перець, дешевший за сіль.

Запитання до документа відповідаємо письмово.

1) Визначте за картою маршрут торговельних караванів із Криму до Києва, описаний у документі.

2) Із яких країн і куди везли товари через Київ?

3) Які товари купецькі каравани привозили до Києва?

4) Як розвиток торгівлі, за спостереженнями автора документа, впливав на життя киян?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Опрацювати § 1.

2. Вчити поняття.

Всесвітня історія

Урок 1. Вступ

Матеріали до уроку

Запишіть в зошит

Історія становлення сучасної цивілізації – це:

історія людини з антропоцентричними уявленнями по світ;

історія об’єднання осередкових цивілізацій в єдину світову цивілізацію під впливом євроамериканської ;

історія зародження, розвитку і кризи європейської індустріальної цивілізації;

історія зміни культурно-історичних епох (Відродження, Географічних відкриттів, Реформації, Просвітництва, технічного і наукового прогресу);

історія формування загальнолюдських цінностей.

Запишіть в зошит прояви кризи аграрно-ремісничої цивілізації здобувши інформацію в інтернет ресурсах

Демографічна ситуація в Європі та світі

В ХІУ ст. Європа зазнала жахливого спустошення внаслідок епідемії чорної смерті – чуми. Протягом короткого часу чисельність населення в більшості країн зменшилася майже вдвоє. Але починаючи з кінця ХУ ст. на народи материка чекав справжній демографічний вибух. Збільшення виробництва продукції, поліпшення умов життя, вдосконалення медичних знань, переселення значної частини населення в міста привели до збільшення не тільки народжуваності, а й подовження тривалості життя середньостатистичного європейця.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати Вступ с.5-7

2.Підготувати повідомлення про географічне відкриття.

02.09.2021

Урок 1. Вступ.

Нова доба в історії України

Періодізація . Запамˊятати.

Назва періоду	Хронологічні рамки
Давня історія	Близько 1 млн років тому - IV ст. н. е.
Середньовічна історія	V ст. н. н.е. - кінець XV ст.
Нова історія	XVI-XIX ст.
Новітня історія	ХХ - початок ХХІ ст.

Скласти таблицю

Поділ українських земель сусідніми державами

Держава	Українські землі
ВКЛ
Польща
Угорщина
Молдавія
Кримського хаства

Д\З Опрацювати с.5-6,дати відповіді на запитання параграфа

22.01.21

Історія України

Тема. Гетьманство І .Виговського. Розкол Гетьманської держави. Андрусівське перемир’я.

Інструкція

Перегляньте урок. Виконайте завдання. Скопіюйте посиланнята вставте в пошук

Історія України, 8 клас, Іван Виговський, 21.12.20 - #Відкритийурок

*Заповнити таблицю «Гетьмани України в 50-60-х рр. ХVІІ ст

Гетьман роки правління Діяльність гетьмана

І. Виговський

Ю.Хмельницький

П.Тетеря,

(Правобережжя)

І.Брюховецький (Лівобережжя)

Домашнє завдання . Опрацювати параграф 22,запитаня і завдання.

22.01.21

Всесвітня історія

Тема. Англія

Матеріали до уроку

Перегляньте відеоурок та виконайте завдання

https://www.youtube.com/watch?v=KrSWVLFxj-Y

*Які зміни відбулися в економіці та суспільстві. Запиши до зошита.

*На с.94-95 ознайомтесь з новими термінами. Занотуйте до зошита : огороджування та в чому воно полягало.

*Складіть таблицю " Діяльність Генріха VIII та королеви Єлизавети І "с.95-104

Правитель	Внутрішня політика	Зовнішня політика
Генріха VIII
Єлизавети І

Домашнє завдання. Опрацювати параграф13, вчити терміни.

19.01.21

ІсторіяУкраїни

Тема . Узагальнення знань за розділом "Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІст."

Інструкція

1.Виконайте завдання на с.150.

2.Для виконання 5го питання використовуємо атласи або карти, а також можна завантажити їх з інтернет за посиланням https://app.memrise.com/course/1638945/karti-zno-istoriia-2019/3/?action=next Уровень3.

Відповідаємо на всі питання 5го завдання, окрім3.

Для учнів, які бажають творити і отримати 12 балів пропоную скласти ментальну карту до питання "Зборівський договір" Як проєктну- роботу створюємо у програмі Mind42 (https://mind42.com/) — у цьому сервісі можна над картою працювати декільком учасникам онлайн та додавати картинки із Google;

Приклад виконання інтелектуальної карти https://mind42.com/mindmap/19e409eb-28a9-4b4b-9d5c-e750fdf8af7b?fbclid=IwAR2HkC07vS9Fil2v0aQ9t_2BKbVmpdLvwG_kZ8oBomlYGxFitxtVxWgRVeE

Домашнє завдання. Опрацювати завдання с.150, бажаючі складають проєкт.

15.01.21

Всесвітня історія

Тема. Франція в ХVI – першій половині XVII століття. Завершення формування абсолютної монархії у Франції

Поняття: цензова, десятина, «дворянство шпаги», «дворянство мантії», абсолютизм, абсолютна монархія, гугеноти, гугенотські війни, Бурбони, інтенданти, едикт.

Основні дати та події: 1562 р. - початок громадянських війн, 1572 р. -«Варфоломіївська ніч», 1589 р. - видання Нантського едикту,1629 р. - видання «Едикту милості».

Історичні постаті: Франциск І, Гізи, Катерина Медичі, Генріх IV Бурбон.

Франція у XVI ст. була найбільш населеною країною Європи. Чисельність її жителів сягала 15-18 млн чоловік. Її столиця Париж була у ті часи найбільшим містом Європи із населенням 300 тис. жителів. Об'єднання Франції в єдину централізовану державу завершилося наприкінці XV ст.

Наприкінці ХV - у першій половині ХVІ ст. у країнах Західної Європи відбувалося формування абсолютної монархії (абсолютна монархія - форма державного устрою, за якої монарх має необмежену владу).

.Становлення абсолютизму у Франції

*Використовуючи відповідний матеріал підручника (ст.76-77), заповнити таблицю

Ім’я короля Людовік ХІІ Франциск І Генріх ІІ

Роки правління

Особливості

правління

Французьке суспільство на початку Нового часу.

*Опрацюйте відповідний матеріал підручника ст. 77-78 та складіть схему, яка б відображала структуру найбільш впливового суспільного стану у Франції на початку XVI ст. - дворянства.

Старе дворянство Нове дворянство

«Дворянство шпаги» «Дворянство мантії» Міщанське дворянство

Реформація у Франції.

*Запишіть в зошит спільні риси й відмінні між католицизмом та протестантизмом.

У католицизмі існує організаційна єдність віруючих, скріплена авторитетом Папи Римського. У протестантів не існує єдності і немає глави церкви. Священнослужителями в католиків можуть бути тільки чоловіки, у протестантів серед духовенства зустрічаються також жінки. Католики приймають хрещення у будь – якому віці, протестанти – тільки в зрілому. Католики визнають культ Діви Марії. Богородиця для протестантів – лише досконала жінка. Немає також культу святих. У католиків сім таїнств церкви, у протестантів – тільки два, а в деяких течіях – жодного. У католиків існує поняття про посмертне страждання душі. Протестанти вірять тільки в Страшний Суд. Католики причащаються на прісному хлібі, для протестантів вид хліба для причастя неважливий. Католики сповідаються в присутності священника, протестанти – без посередника перед Богом. У протестантів немає особливої форми богослужіння. Протестанти не визнають ікон, хреста, не шанують мощі святих, як це прийнято в католиків.

Релігійні війни у Франції.

Громадянсько-релігійні війни могли б і не розпочатися, якби французи дослухалися до прибічника політики толерантності Мішеля де Лопіталя, який 15 грудня 1560 році на засіданні Генеральних штатів закликав своїх співвітчизників до примирення: «Усунемо ці диявольські назви -…папісти, гугеноти, лютерани; звімося просто християнами…ножем нічого не зробиш проти духу». Лопіталь висловив припущення, що держава не повинна вирішувати питання про правильність віри, а створити умови для мирного співіснування.

У листопаді 1561 року у Пуассі в присутності усього двору відбувся богословський диспут між протестантами та католиками. У січні 1562 року було видано едик терпимості, який забезпечував гугенотам право на свободу віросповідання.

*Заповнити таблицю «Релігійні війни у Франції» використовуючи додатковий матеріал.

Основні події Причини Наслідки

Додатковий матеріал

Релігійні (гугенотські) війни – війни у Франції між католиками і кальвіністами (гугенотами) у другій половині XVI ст. Сучасники називали їх громадянськими війнами.

Основні причини

Поширення у Франції, особливо на півдні країни, кальвінізму. Ворожнеча між двома гілками династії Капетингів – Валуа (перебували при владі) і Бурбонами. Погіршення становища різних соціальних верств унаслідок «революції цін» і важкого податкового тягаря. Поразка Франції в Італійських війнах. Незадоволене дворянство, яке годували ці війни, шукало нової сфери діяльності, пенсій, посад тощо. Поширення опозиційних настроїв серед провінційної знаті та дворянства, незадоволених зміцненням абсолютизму. Ослаблення королівської влади після смерті Генріха II сприяло формуванню різних опозиційних угруповань.

Ворогуючі угруповання

Католики:

• очолювали лотаринзькі герцоги Гізи;• спиралися на не задоволену абсолютистською політикою знать північно-східних і центральних провінцій та міста цих земель, які були не задоволені податковим тягарем;• уважали себе захисниками престолу і католицької церкви.

Гугеноти:

• очолювали представники роду Бурбонів;• спиралися на не задоволену становленням абсолютизму знать і дворянство південно-західних і південних провінцій та міста цих областей, які чинили опір утраті колишніх привілеїв самоуправління;• були кальвіністами і розраховували покращити своє становище секуляризацією церковних земель.

Привід. 1 березня 1562 р. Загоном, очолюваним герцогом Франциском Гізом, було вбито невелику групу гугенотів під час їхньої молитви в містечку Вассі.

Періоди.1562–1570 рр. Боротьба не відрізнялася жорстокістю. Обидва угруповання намагалися захопити короля і правити від його імені.• 1572–1576 рр. Загострення боротьби. Широкомасштабні воєнні дії. Католики і гугеноти почали виступати проти правлячої династії.• 1580–1594 рр. Погіршення економічної ситуації в країні. Падіння авторитету короля Генріха III. Поява на політичній арені нового вождя гугенотів Генріха Наваррського. Завершення.• 1598 р. Підписання королем Генріхом IV Нантського едикту. Офіційною релігією у Франції був оголошений католицизм, але також гарантувалися права гугенотів.

Піднесення Франції за Генріха IV.

*с.84-скласти тези

Завершення формування абсолютної монархії у Франції

Переглянути матеріал за посиланням

Людовік ХІV. Король-Солнце. Исторические личности. Уроки Питона Каа

http://youtube.com/watch?v=NAbmOS35Hcg

Домашнє завдання.

Опрацювати п.11, 12 Cкласти портрет Людовіка ХІV

12.01.21

Тема. Практичне заняття. Богдан Хмельницький – людина, полководець, державний діяч.

Впізнай історичну особу

Народився 1595 р. на хуторі Суботів в сім’ї чигиринського сотника;

Навчався в Київській братській школі, а потім у єзуїтському колегіумі у Львові;

У 1648 році його обирають гетьманом.

(?)

Пам"ятка

Як скласти історичний портрет?

1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?

1.1. Де і коли він народився?

1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

2. Особисті якості й риси характеру.

2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

3. Діяльність історичного діяча.

3.1. Схарактеризуйте основні справи його життя.

3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?

3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?

3.4. Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?

3.5. Якими були наслідки його діяльності: а) для сучасників; б)

для нащадків.

3.6. За що людство пам'ятає цю людину?

4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?

4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?

4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності.

Робота з історичними джерелами

Документ. Із записок венеційського дипломата А.Віміна

«На зріст він скоріше високий, ніж середній, широкої кості й міцної будови. Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом… У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворим стягненням…»

Документ. В. Власов про Богдана Хмельницького

«Про характер Богдана Хмельницького джерела подають суперечливі свідчення. Одні відзначають різкість у судженнях і запальність гетьмана, інші вказують на спокійну вдачу, м’якість у стосунках з людьми. Сучасники гетьмана підкреслювали його проникливий розум, ерудицію, передбачливість, переконаність у правоті своїх дій»

Запитання:

На основі даних документів визначте риси характеру Богдана Хмельницького.

Робота з візуальним джерелом https://www.youtube.com/watch?v=d6rE3nEudWY

Домашнє завдання

1.Опрацювати матеріал на с. 146-148 підручника

2.Дати характеристику Б.Хмельницькому як історичному діячу за вже відомою вам пам’яткою.

09.11-13.11.2020

Тема. Походження українського козацтва

Матеріали до уроку

1.Причини виникнення українського козацтва.

2. Поява перших січей. Діяльність Дмитра Вишневецького.

Перший кошовий отаман Запорозької Січі - Дмитро Вишневецький, званий також Байда.

1552 -1556 рр.- існування Хортицької Січі.

*На с.23ознайомтесь з текстом документу і складіть історичний портрет Д. Вишневецького.

4. Життя та побут козаків. С. 23-24. Виконайте завдання.

Їжа-

Одяг-

Житло-

Заняття-

Віра-

Вільний час-

Домашнє завдання. Параграф 3 опрацьовуємо; вчимо нові слова.

02.11-06.11.2020

Всесвітня історія

Тема: Гуманізм. Високе Відродження. Зародження культури бароко. Становлення нової європейської науки.

Матеріали і завдання уроку

Особливості культури Відродження.

Близько середини XIV ст. в Італії виникла культура епохи Відродження, або Ренесансу, як її називали французи. Саме італійські майстри відродили мистецтво Стародавніх Греції та Риму, звідки й походить назва епохи. Нове мистецтво виникло на основі гуманізму. Видатним майстрам Ренесансу були живописці, архітектори, філософи з вивченням точних наук. Творчість майстрів епохи Відродження заклала підґрунтя європейської культури раннього Нового часу.

Найвищого розквіту культура Відродження досягла за часів Високого Відродження (кінець XV — перші десятиліття XVI ст.) — «золотого віку» італійської літератури, образотворчого мистецтва, філософії та науки. Це були часи титанів Відродження, що закладали підвалини нового розуміння світу та місця людини в ньому. Під впливом Італії мистецтво Відродження поширилося в країнах Північної Європи. Тут на становлення нової культури вирішальний вплив мала не антична спадщина, а християнство.

Доба Відродження започаткувала суттєві зрушення у світогляді людей, їх релігійних і політичних переконаннях. Розпочалося формування нового типу людини, яка була більше духовно розкріпаченою і впевненою в собі, ніж раніше. Нові ідеї торували собі шлях у боротьбі з офіційним релігійним вченням, готуючи переворот у світогляді людей, що відбувся в роки Реформації.

Відродження — рух у літературі, науці та мистецтві другої половини XIV — XVI ст., що був започаткований в Італії та ґрунтувався значною мірою на відновленні античних традицій.

Гуманізм — світське вільнодумство епохи Відродження, що протистояло духовному пануванню церкви в суспільстві. У широкому розумінні — визнання цінності людини як особистості, її права на вільний розвиток і реалізацію своїх можливостей.

*Доберіть, користуючись текстом підручника с.41-45 мистецькі твори живописців

Нікколо Макіавеллі -

Леонардо да Вінчі-

Мікеланжело Буонаротті -

Рафаель Санті -

Тиціан Вечелліо-

Північне Відродження. Північним Відродженням називають культуру Ренесансу, яка поширювалась у XV—XVI ст. в країнах, розташованих на північ від Італії: у Німеччині, Нідерландах, Франції та Англії. Культура Відродження в них була менш поширена, ніж в Італії. Проте й тут були творці світового рівня. Північне Відродження, на відміну від італійського, натхнення черпало не лише в античності, а також у готиці та працях середньовічних богословів.

У мистецтві Північного Відродження провідна роль належала живопису

Лукас Кранаха Старший-

Ганс Гольбейн Молодший-

Пітер Брейгель Старший-

Альбрехт Дюрер – Зотіков Віталій-

Еразм Роттердамськи-

Особливості мистецтва бароко. Наприкінці ХVІ ст. в деяких країнах Європи Культура доби Відродження стала поступатися місцевому стилю – бароко. Він був започаткований у папському Римі й пов'язаний із поширенням ідей Контреформації. Його видовищність і яскраві художні засоби, на противагу скромності протестантських церков, мали підкреслювати грандіозність і пишноту католицької церкви.

Мистецтво епохо бароко змінилося за змістом. Головну увагу воно стало приділяти пристрастям і відчуттям людини, поєднувати реальне на уявне. Важливе значення має те, що протягом ХVІІ ст., яке називають «століттям бароко», відбулася справжня наукова революція, яка поклала край середньовічному баченню світу.

Бароко (від ітл. Примхливий, химерний) – доба в образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці та літературі країн Європи, колоніальної Центральної та Південної Америки кінця ХVІ – середини ХVІІІ ст.

*Запишіть твори

Рембрант ван Рейн-

Пітер Пауль Рубенс -

Дієго Веласкес-

Мігель де Сервантес Сааведри-

Розвиток медицини, математики та астрономії Розвиток наукових знань у ХVІ – ХVІІ ст. відіграв важливу роль у становленні нового суспільства у європейських країнах. Період ХVІІ ст. став часом, коли було зроблено вирішальні кроки в пізнанні людини й законів всесвіту. Значних успіхів було досягнуто в розвитку анатомії. Проводили систематичні анатомічні розтини, що дало змогу краще вивчити природу людського організму та винайти нові методи лікування хвороб.

*Чим відзначилися- запишіть

Медицина: Андреас ВезалійМігель Сервет-

?Вільям Гарвей-

Антоні ван Левенгук -

Математика: Франсуа Вієт-

Бонавентура Кавальєр-

Розвиток мореплавства в Нові часи сприяв становленню наукової астрономії. Саме в астрономії були здійснені відкриття , які перекреслили старі погляди на будову Всесвіту.

Астрономія – від грец. Зоря та закон – наука про будову і розвиток космічних тіл та всього Всесвіту.

Відкриття та книги записуємо напроти кожного науковця

Астрономи: Миколай Коперник-

Джордано Бруно -

Галілео Галілей -

Домашнє завдання

Опрацювати § 6, §7 Написати доповіді про діяча епохи Відродження.

ІсторіяУкраїни

Тема. Оцінювання навчальних досягнень учнів за темою «Українські землі в XVI ст.».

Тестові завдання

1) Який із наведених станів українського суспільства XVI ст. вважався напівпривілейованим?

а) Шляхта

б) Духівництво

в) Міщани

г) Селяни

2) Коли було прийнято «Устави на волоки»?

а) 1529 р.

б) 1557 р.

в) 1566 р.

г) 1569 р.

3) На які адміністративно-територіальні одиниці поділялися українські землі у складі Речі Посполитої?

а) Князівства

б) Полки

в) Воєводства

г) Губернії

4) У якому з українських міст у 1542 та 1544 р. виникли перші церковні братства?

а) Львів

б) Київ

в) Луцьк

г) Брацлав

5) Укажіть ім’я одного з перших православних письменників-полемістів, автора творів «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий».

а) С. Зизаній

б) Г. Смотрицький

в) І. Вишенський

г) І. Борецький

6) Яким роком датована перша згадка про українських козаків у писемних джерелах?

а) 1475 р.

б) 1489 р.

в) 1524 р.

г) 1569 р.

7) Як називали заплаву Дніпра, що простягалася з обох його боків від о. Хортиця приблизно на 100 км і завширшки від 3 до 25 км?

а) Дике Поле

б) Дніпровський Низ

в) Запорожжя

г) Великий Луг

8) Яку назву мала перша Запорозька Січ, що утворилася наприкінці 70 — на початку 80-х pp. XVI ст.?

а) Томаківська

б) Микитинська

в) Базавлуцька

г) Чортомлицька

9) Який король Речі Посполитої погодився прийняти на державну службу і вписати до реєстру 500 козаків, визначивши у спеціальній «Постанові щодо низовців» їхні права й обов’язки?

а) Сиґізмунд І

б) Сиґізмунд II Авґуст

в) Стефан Баторій

г) Сиґізмунд III

10) Назвіть рік видання Острозької Біблії.

а) 1578 р.

б) 1581р.

в) 1585 р.

г) 1595 р.

11) Який предмет, крім граматики, риторики, арифметики, геометрії, астрономії та музики, входив до «семи вільних наук»?

а) Географія

б) Історія

в) Діалектика

г) Природознавство

12) Назвіть першу споруду з ансамблю Успенської церкви у Львові, збудовану в 1564—1578 pp.

а) Чорна Кам’яниця

б) Вежа Корнякта

в) Успенська церква

г) Каплиця Трьох Святителів

Варіант 2

1) До якого періоду належать перші письмові згадки про українських козаків?

а) Початок XV ст.

б) Кінець XV ст.

в) Початок XVI ст.

г) Кінець XVI ст.

2) Яка причина зумовила знелюднення в XV—XVI ст. значних територій України й утворення Дикого поля?

а) Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського

б) Татарсько-турецькі напади

в) Польська експансія на українські землі

г) Розширення кордонів Московської держави

3) Який соціальний стан став пануючим в українських землях на кінець XVI ст.?

а) Міщани

б) Селяни

в) Шляхта

г) Козацтво

4) Під чиїм керівництвом була зведена в 50-ті pp. XVI ст. перша відома Січ на о. Хортиця?

а) Д. Вишневецького

б) К. Косинського

в) І. Підкови

г) С. Кішки

5) У якому році було засновано львівське православне Успенське братство?

а) У 1569 р.

б) 1586 р.

в) 1589 р.

г) 1596 р.

6) Які воєводства були створені додатково на українських землях після укладення Люблінської унії?

а) Руське, Київське

б) Київське, Волинське, Брацлавське

в) Київське, Чернігівське, Брацлавське, Волинське

г) Київське, Чернігівське, Брацлавське, Волинське, Руське

7) Які причини змушували козаків вирушати в морські походи?

а) Прагнення налагодити торговельні відносини з Туреччиною

б) Захопити частину території Османської імперії

в) Здобути собі здобич, визволити з рабства своїх побратимів та інших невільників

г) Розгромити і підкорити Кримське ханство

8) Яке поняття відповідає наведеному визначенню: міська рада, орган управління міської комуни?

а) Магістрат

б) Вотчина

в) Фільварок

г) Громада

9) Де була відкрита перша на українських землях слов’яно-греколатинська школа?

а) У Львові

б) Острозі

в) Києві

г) Луцьку

10) Появі якого виду мистецтва сприяло поширення книгодрукування?

а) Гравюри

б) Скульптури

в) Різьбярства

г) Портрету

11) Яке поняття відповідає змісту визначення?

Багатогалузевий господарчий комплекс, який базувався на постійній щотижневій панщині залежних селян і був зорієнтований на товарно-грошові відносини, хоча й зберігав чимало рис натурального господарства.

а) Двір

б) Маєток

в) Монастир

г) Фільварок

12) Яка династія правила в Кримському ханстві?

а) Османів

б) Ногаїв

в) Гіреїв

г) Сельджуків

Картка

1. Чи правильне судження?

Укладення Берестейської (Брестської) церковної унії було:

1) формою компромісу між католицизмом, православ’ям і протестантизмом ;

2) спробою частини вищої православної ієрархії подолати занепад і дискримінацію церкви.

а) Обидва варіанти правильні

б) Тільки 1 варіант правильний

в) Тільки 2 варіант правильний

г) Обидва варіанти неправильні

2. Яке з висловлювань є правильним?

а) Князь К. Острозький підтримав укладення Берестейської унії

б) Після укладення Люблінської унії на новоприєднаних українських землях була поширена система воєводств

в) Третій Литовський статут був прийнятий напередодні укладення Люблінської унії

г) Берестейська церковна унія прискорила формування реєстрового козацтва

3. Які чинники сприяли виникненню та формуванню українського козацтва?

1) Зростання зовнішньої загрози, систематичні напади татар і турків на українські землі

2) Будівництво польськими королями фортець на східній межі своїх володінь

3) Посилення соціального, релігійних і національних утисків населення українських земель

4) Значні природні багатства Дикого Поля, досвід освоєння його уходниками

5) Прагнення польської королівської влади створити противагу шляхетському свавіллю

6) Пошук окремими відчайдухами свободи і пригод

7) Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського

а) 1, 3, 5, 6

б) 2,3, 5, 7

в) 1,3, 4, 6

г) 1,4, 6, 7

3. Скласти історичний портрет за вибором (Д. Вишневецький, К. Острозький).

4.Скласти план відповіді на питання" Православні братства"

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти кросворд із 12 термінів, понять, імен історичних діячів вивченої теми.

Речі Посполитої"

Шановні учні! Активно долучаємось до участі в олімпіаді з історії !!!

ПИТАННЯ

І ЕТАПУ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ З ІСТОРІЇ 2020-2021 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

8 КЛАС

1. Виправте помилки в тексті:

«У 862 р. новгородський князь Рюрик вирушив у похід на Київ. Прибувши до Києва, варяги вбили місцевого князя Аскольда. Після цього Рюрик захопив владу у Києві».

Критерії оцінювання: Відсутність відповіді – 0 балів, наявність лише дати або імені – 0,5 бали, правильна відповідь – 1 бал.

2. Визначте зайвий елемент:

Десятинна церква – Софіївський собор – Спасо-Преображенський собор у Чернігові – П’ятницька церква в Чернігові – Успенська церква у Львові.